Чжу Ю. .. Формування художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу засобами інноваційних технологій

У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове розв’язання проблеми формування художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу засобами інноваційних технологій. Актуалізовано проблему здатності майбутніх фахівців до здійснення художньо-пізнавальної діяльності у процесі сприйняття, засвоєнням інформації та її творчого переосмислення й застосування в різних формах професійної діяльності викладача вокалу вищої школи. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні, теоретичній розробці й експериментальній перевірці методики формування художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу засобами інноваційних технологій. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано сутність і структуру феномену «художньо-пізнавальна компетентність майбутніх викладачів вокалу» в єдності мотиваційно-особистісного, фахово-гностичного, діяльнісно-творчого й рефлексивно-корекційного компонентів; значущість застосування інноваційних технологій у процесі формування досліджуваного феномену; розроблено методичну модель формування в магістрантів-вокалістів художньо-пізнавальної компетентності та методику, що містить методологічні підходи, а саме: парадигмальний ‒ компетентнісний; наскрізний ‒ інноваційно-технологічний, а також особистісно-персоналізований і герменевтичний; педагогічні принципи (органічного взаємодоповнення традиційних та інноваційних технологій формування у майбутніх викладачів вокалу художньо-пізнавальної компетентності; системного поєднання індивідуальної, міні-групової та колективної форм художньо-пізнавальної діяльності; поетапного зростання самостійності й творчої активності в процесі художно-пізнавальної діяльності; особистої відповідальності за якість професійної самореалізації у процесі формування художньо-пізнавальної компетентності; індивідуалізованого варіювання технологій формування художньо-пізнавальної компетентності; діалектичної єдності аналітико-логічного та інтуїтивно-емоційного способів пізнання художнього змісту вокальних творів; ‒ активізації мистецько-асоціативних уявлень; взаємозумовленості художньо-виконавської та педагогічної інтерпретації вокальних творів. Обґрунтовано педагогічні умови: створення пошуково-творчого психологічного клімату в освітньому процесі; забезпечення індивідуально-особистісної траєкторії формування художньо-пізнавальної компетентності; стимулювання майбутніх фахівців до систематичної апробації набутих теоретико-знанієвих та практико-орієнтованих елементів художньо-пізнавальної компетентності в інноваційних формах навчально-виконавської, творчо-методичної та вокально-педагогічної діяльності. Уточнено сутність поняття «вокально-фахова діяльність» та особливості її прояву в різних видах освіти й викладацької практики. Подальшого розвитку набула методика підготовки здобувачів вищої освіти до викладання вокалу в педагогічних університетах. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні критеріально-діагностичного апарату визначення рівнів сформованості в майбутніх викладачів вокалу художньо-пізнавальної компетентності, у представлених рівневих характеристиках сформованості художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу;в перспективності впровадження в практику викладання музично-фахових, зокрема ‒ вокальних дисциплін розробленого комплексу інноваційних технологій, спрямованих на формування художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу. Пропонована методика може застосуватися в умовах підвищення кваліфікації викладачів вокалу та у процесі самоосвіти й самовдосконалення фахівців даного профілю різного кваліфікаційного рівня.