Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретико-методичних основ дослідження екологізації бізнесу на засадах циркулярної економіки в забезпеченні сталого розвитку туризму та визначення напрямів удосконалення регуляторної та інвестиційної політики країн Європи на ринку циркулярних товарів і послуг. Обґрунтовано, що концепція циркулярної економіки та концепція сталого розвитку туризму мають тотожні ціннісні пріоритети оскільки їх головною метою є економічний розвиток, поєднаний з високою якістю умов життєдіяльності спільноти та збереженням довкілля. Зроблено висновок, що на глобальному рівні проявом розвитку циркулярної економіки є формування глобальних екологічних ланцюгів постачань і доданої вартості, на макрорівні розглядаються проблеми сталого розвитку на засадах циркулярності в контексті структурних змін галузей і реалізації корпоративних стратегій, на мікрорівні досліджуються наслідки екологізації виробництв і проблема адаптації бізнесу до циркулярних моделей, особливості менеджменту тощо. Сформовано функціональну схему взаємозв’язків у концептуальній моделі циркулярної економіки, яка доповнює теоретичні засади концепції видами та формами циркулярності відповідних фаз життєвого циклу продукту. Запропоновано систему індикаторів екологізації бізнесу на засадах циркулярної економіки за рівнями управління. Сформована система індикаторів включає показники циркулярності проєктів (мікрорівень), Індекс екоінновацій та Індекс екологічних показників (EPI) (макрорівень), показники розвитку циркулярної економіки на регіональному рівні (методика оцінки екологічних інновацій – мезорівень), формулу IPAT та Глобальний індекс екологічних показників (мегарівень). На основі даних ОЕСР проведено аналіз показників матеріаломісткості людської діяльності та внутрішнього матеріального споживання за 1970-2017 рр. Виявлено ознаки деструктивного впливу життєдіяльності спільноти та розвитку бізнесу на довкілля (щорічне зростання обсягів споживання матеріалів в еквіваленті на 1 особу зростало на 76 відсотків, що значно випереджало темпи приросту кількості населення). У розвитку міжнародних економічних відносин країн світової економіки виявлено позитивні тенденції щодо формування механізмів взаємодії з питань декаплінгу, декарбонізації економіки та збереження довкілля. Проведено порівняльний аналіз динаміки Індексу екологічного стану країн, як індикатора розвитку циркулярної економіки, показав найвищі показники зростання екологізації бізнесу в країнах Європи та Океанії (Австралія та Нова Зеландія), окремих країнах Америки (США) та Азії (Японія, Китай), найнижчі показники екологічного стану виявлено в країнах Африки. На основі кластерного аналізу та експертних оцінок обґрунтовано неоднорідність країн світу за рівнем поширення циркулярної економіки (країни розподілено на три кластери за кожним із мегарегіонів світу). Доведено, що 68% країн Європи мають високі показники екологізації та належать до першого кластеру екологічності економіки, 9 країн ЄС очолюють рейтинг екологізації та сталого розвитку за останнє десятиліття. Визначено позитивний зв'язок Індексу екологічного стану економіки країни з обсягами фінансування досліджень та зростанням надходжень від туристичного бізнесу. Із використанням методичного підходу «метрика вимірювання фаз циркулярності» проаналізовано стратегії управління водними ресурсами компаній готельної індустрії. Виявлено, що великі готельні мережі мають позитивні екологічні ефекти застосування стратегій сталого розвитку (середня фаза циркулярності) та корпоративних стратегій циркулярного управління водними ресурсами (розвинута фаза циркулярності). Узагальнено напрями розвитку діяльності міжнародних інституцій у контексті глобальних викликів щодо пошуку колективних рішень у подоланні негативного впливу на економіку подорожей і туризму, які містять розробку концептуальних положень формування вуглецево нейтрального та соціально стійкого розвитку міжнародного туризму, створення міжнародних інтернет-платформ глобального обговорення векторів трансформації туристичного бізнесу, запровадження освітніх платформ для навчання та поширення нових стратегій розвитку економіки подорожей і туризму. Розроблено критеріальний підхід до відбору інвестиційних проєктів у сфері екологізації бізнесу на прикладі харчової промисловості, який передбачає вимоги щодо наявності ключових параметрів «циркулярності». Доведено, що екологізація виробництва сприяє поширенню засад циркулярної економіки не тільки на сферу бізнесу, але і на розвиток територій, забезпеченню їх сприятливого іміджу у світовій спільноті, активізуючи туристичні потоки.
