Дослідження за темою дисертації виконувалось протягом 2017–2021 рр., в межах наукової теми 16КФ046-06 «Актуальні проблеми історії країн Центральної та Південно-Східної Європи» на кафедрі історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та входить до наукових планів кафедри.
Дисертація присвячена дослідженню кордону між Республікою Польща та Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УСРР, з 1937 р. – УРСР), як чинника політичної ескалації та нелегальних міграційних процесів між польською та радянською державами під час його концептуального творення (теоретичного обґрунтування польськими інтелектуалами), практичної делімітації та демаркування, власне в контексті функціонування. Предмет дисертаційного дослідження становлять нелегальні міграції на державному кордоні радянської України (з 1922 р. у складі СРСР) з Польщею в 20–30-х рр. ХХ ст. Означена проблема незаконної міграції чи переміщення товарів через державний кордон має цінне наукове, дидактичне та методологічне значення, оскільки дозволяє знайти причини, які спричинили не лише створення та двадцятирічне існування міжвоєнної Польщі, але й стали поворотним пунктом в історії модерних українсько-польських та польсько-російських відносин. До сьогодні територіальні стереотипи ІІ Речі Посполитої, а зокрема її східного кордону («ризького кордону» у польській історіографії), залишаються актуальними, впливаючи на самоідентифікацію населення регіону.
Під час роботи над дисертацією було проаналізовано історіографію та доступну джерельну базу теми нелегальної міграції на польсько-радянському кордоні, здійснено методологічні студії для визначення дефінітивного ряду теми дослідження. У дисертації використані архівні джерела, з фондів Архіву актів нових, Національного цифрового архіву, Центрального військового архіву та Архіву прикордонних служб Республіки Польща, Електронної бібліотеки Центрального розвідувального управління США, ресурсів Національної бібліотеки Республіки Польща та бібліотек Варшавського, Ягелонського університетів, Університету імені Марії Кюрі-Склодовської та Гуманітарно-природничого університету ім. Яна Длугоша (Республіка Польща). Серед українських архівів опрацьовано фонди Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО), Центрального державного архіву громадських об’єднань (ЦДАГО), Центрального державного історичного архіву (ЦДІАК), Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ), Центрального державного історичного архіву у Львові (ЦДІАЛ), обласних архівів у Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Луцьку, Житомирі та Рівному, бібліотек університетів Києва, Львова, Тернополя, Кам’янця-Подільського.
