Остеопороз – відноситься до прогресуючих дегенеративно-метаболічних захворювань скелета, що характеризується зменшенням кісткової маси внаслідок дисбалансу між утворенням та резорбцією кісток, що призводить до порушенням мікроархітектури кістки, збільшення її крихкості та виникнення ускладнень – остеопоротичних переломів
У розвинених країнах світу зі збільшенням тривалості життя остеопороз стає однією з головних причин втрати здоров'я і смерті. За значимістю його відноситься до головних хронічних неінфекційних захворювань в популяції, що часто зустрічається в практиці сімейного лікаря при наданні первинної медико-санітарної допомоги.
Дисертація присвячена вивченню розповсюдженню остеопорозу та остеопенії серед жінок різних регіонів України, аналізу методів раннього виявлення даного захворювання в практиці сімейного лікаря, оцінка різних алгоритмів ризику остеопоротичних переломів (FRAX та Qfracture), виявлення факторів, які можуть впливати на структурно-функціональний стан кісткової тканини.
Метою даного дослідження було оцінити мінеральну щільність кісткової тканини, ризик переломів у жінок різного віку з факторами ризику хронічних неінфекційних захворювань, порівняти розповсюдженість остеопорозу і остеопенії в різних регіонах країни, дослідити можливості скринінгу остеопорозу за допомогою ультразвукової денситометрії та з використанням алгоритмів по оцінці ризику переломів FRAX та Qfracture у практиці сімейного лікаря.
Об’єкт дослідження: кісткова тканина у жінок різного віку з факторами ризику хронічних неінфекційних захворювань, фактори ризику виникнення остеопорозу та його ускладнень.
Предмет дослідження: жінки віком від 20 до 87 років з нормальними показниками кісткової тканини та з її структурно-функціональними змінами (остеопенія та остеопороз), з наявними низькоенергетичними переломами та без переломів в анамнезі життя, 10-річна ймовірність остеопоротичних переломів у жінок в постменопаузі.
Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні, анамнестичні, лабораторні, антропометричні, анкетування, використання алгоритмів QFracture та української моделі алгоритму FRAX, статистичні.
Статистичну обробку отриманих даних проведено методами параметричної та непараметричної статистики з використанням пакета статистичних програм IBM SPSS Statistics Base v.22 для Windows та «MS Excel 2016». Нормальність розподілу визначали за критерієм Шапіро-Вілка. Результати подані як середні величини та їх стандартне відхилення (М±SD), де М – середнє значення показника, SD – стандартна похибка та медіану (Me) і 25-й та 75-й квартилі, при параметричному й непараметричному розподілі відповідно. Достовірність різниці між показниками визначали за допомогою вибіркового t-критерію Стьюдента, лінійного коефіцієнта Пірсона, рангових коефіцієнтів Спірмана та Кенделла та дисперсійним аналізом ANOVA. Відмінності розподілу вибірок оцінювали за допомогою критерію χ2 тест. Проводили кореляційний аналіз показників. Для оцінки чутливості та специфічності використали ROC аналіз. У всіх статистичних розрахунках пороговою величиною рівня значимості визначали при р<0,05.
