Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2020.
Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, у якій вперше розроблено методику розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів. У результаті вирішення завдань, поставлених у дисертації, вперше розроблено криміналістичну класифікацію злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів. Так, у дисертаційному дослідженні вперше розроблено детальну класифікацію досліджуваних кримінальних правопорушень за способом їх вчинення, зокрема: а) за формою злочинної діяльності; б) за критерієм використання знарядь та засобів; в) за способом фальсифікації лікарських засобів; г) за способом розповсюдження лікарських засобів, які стали предметом незаконного обігу; д) за легальністю інфраструктури в межах якої вчинялися злочини, пов’язані з незаконним обігом лікарських засобів; е) за фактом здійснення приховування; є) за складністю дій, які відносяться до способу приховування злочинного діяння. Крім того, у дисертації вперше класифіковано вказані злочини за предметом злочинного посягання та обстановкою вчинення. Під час класифікації злочинів за обстановкою вчинення обрано такі класифікаційні критерії: а) локалізація злочинних дій; б) масштабність злочинної діяльності; в) обстановка місця безпосереднього вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів; г) термін незаконного обігу. Також у дослідженні вперше розроблено криміналістичну класифікацію таких злочинів у залежності від особи злочинця та особи потерпілого.
У дисертації вперше надано криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних із незаконним обігом лікарських засобів. Так, за результатами аналізу судової практики та контент-аналізу виокремлено такі способи підготовки злочинів, які вчиняються у вигляді виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних, сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів: по-перше, розробку злочинних схем, які забезпечують невразливість злочинної діяльності; по-друге, вибір виду та найменування лікарського засобу; по-третє, вивчення кон’юнктури ринку лікарських засобів; по-четверте, пошук матеріальних, технічних і документальних засобів для вчинення злочину; по-п’яте, налагодження необхідних контактів з метою реалізації продукції; по-шосте, вибір місця, будівель і споруд для виробництва, зберігання вироблених чи придбаних отруйних, сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів; по-сьоме, вибір місця і осіб для збуту продукції; по-восьме, визначення джерел і каналів отримання сировини; по-дев’яте, підбір персоналу для виробництва і збуту лікарських засобів; по-десяте, підбір співучасників і розподіл ролей між ними; по-одинадцяте, розробка способів приховування злочинної діяльності; по-дванадцяте, пошук і переобладнання транспортних засобів для транспортування як сировини так і готової продукції. Визначено такі способи підготовки до вчинення контрабанди фальсифікованих лікарських засобів: по-перше, налагодження тісних контактів між учасниками злочину, в тому числі з продавцями фальсифікованих лікарських засобів; по-друге, вивчення та оцінка можливостей переміщення фальсифікованих лікарських засобів з приховуванням від митного контролю або повз митний контроль; по-третє, аналіз митного законодавства, вивчення порядку проведення прикордонного та митного контролю; по-четверте, пристосування прихованих місць у транспортних засобах і перевірка можливості їх використання з метою здійснення контрабанди; по-п’яте, налагодження корумпованих зав’язків з працівниками митниці та прикордонної служби тощо.
Також у дисертації вперше систематизовано систему обставин, які підлягають встановленню під час розслідування злочинів цієї категорії, зокрема: а) обставини пов’язані із способом вчинення злочину; б) обставини, пов’язані із предметом злочинного посягання; в) обставини, що пов’язані із обстановкою вчинення злочину; г) обставини, пов’язані з особою злочинця; д) обставини щодо наслідків, які настали у результаті такої злочинної діяльності; е) обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення та обставини, які є підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
