Ключник Л. В. Формування та використання інвестиційного потенціалу домашніх господарств.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100035

Здобувач

Спеціальність

  • 072 - Управління та адміністрування. Фінанси, банківська справа та страхування

15-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 35.154.003

Державна установа "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього Національної академії наук України"

Анотація

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблем формування та використання інвестиційного потенціалу домашніх господарств. У роботі визначено теоретичні засади управління фінансовими ресурсами домогосподарств, обгрунтовано їх роль у формуванні інвестиційного потенціалу домогосподарств. На основі аналізу підходів до тлумачення понять «домогосподарство», «потенціал», «інвестиційний потенціал» як категоріального інструментарію формування змістового наповнення поняття «інвестиційний потенціал домашніх господарств», визначено його як сукупність фінансових ресурсів у вигляді заощаджень та залучених і позичених фінансових ресурсів, що використовуються та можуть бути використані шляхом прямого та непрямого інвестування для отримання доходу, формування та нарощення активів домогосподарств На основі узагальнення підходів до виокремлення чинників впливу на інвестиційний потенціал домашніх господарств та з огляду на виклики сучасного етапу економічного розвитку розвинуто класифікацію чинників формування інвестиційного потенціалу домогосподарств. Зокрема виділено такі класифікаційні ознаки: ресурсна, економічна, соціальна, психологічна, політична, інституціональна. У дослідженні охарактеризовано основні моделі та тенденції зміни фінансової поведінки домогосподарств в Україні, а саме: споживча модель поведінки, заощаджувальна та інвестиційна. Удосконалено наукові засади функціонування моделі трансформації заощаджень домашніх господарств в інвестиційні ресурси, а саме детерміновано такі її складові як: заощадження на банківських рахунках чи небанківських фінансових установах (кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди), вкладення у страхові поліси, вклади у придбання житла, освіту, охорону здоров’я, заощадження для власної підприємницької діяльності, вклади у альтернативне інвестування тощо, чи готівкові заощадження у національній та іноземній валюті. Під трансформацією заощаджень домогосподарств пропонується розуміти процес перетворення грошових ресурсів у фінансові та нефінансові активи з метою отримання доходу (на ці вкладення) або збереження їх вартості, а також продукування та примноження активів домогосподарств. Зазначено, що актуальним питанням є трансформація заощаджень домашніх господарств в інвестиції. Основними проблемами забезпечення трансформації заощаджень в інвестиційні ресурси є: недостатній рівень доходів домашніх господарств, низька довіра до банківських установ, зокрема гарантування збереження та відшкодування своїх заощаджень, невисокий рівень фінансової грамотності домашніх господарств. Здійснено порівняння особливостей формування та використання інвестиційного потенціалу вітчизняними та європейськими домогосподарствами, та виокремлено їхні значущі відмінності, одна з основних – вплив рівня доходів на інвестиційні можливості домогосподарств та захищеність доходів домогосподарств від інфляційного знецінення. Удосконалено науково-методичні підходи до стратегічної діагностики формування інвестиційного потенціалу домогосподарств, які, на відміну від існуючих, враховують регіональні особливості його формування. Запропоновано поєднання кластерного підходу з кореляційно-регресійним аналізом до удосконалення системи державної та регіональної діагностики формування та аналізу інвестиційного потенціалу домогосподарств України. Кластерний підхід дає змогу поєднувати переваги специфіки регіонів для підвищення інвестиційного потенціалу домогосподарств за рахунок виявлених чинників. Це дало змогу обґрунтувати стратегічні пріоритети стимулювання нарощення інвестиційного потенціалу домогосподарств з урахуванням специфіки регіонального розвитку. У дослідженні обгрунтовано необхідність переходу від індивідуального оподаткування доходів фізичних осіб, яке залежить від рівня доходів населення та не враховує сімейні обставини, до спільного оподаткування доходів домогосподарства. Такий підхід передбачає оподаткування доходів, які є вищими рівня прожиткового мінімуму, розрахованого на кожного члена домогосподарства, а доходи які дорівнюють або нижчі прожиткового мінімуму не оподатковуються. Часткове або повне звільнення домогосподарств оподаткування, доходи яких нижчі прожиткового мінімуму дозволить нарощувати інвестиційний потенціал домогосподарств. У дисертації встановлено необхідність розвитку системи гарантування вкладів фізичних осіб (шляхом збільшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) та створення умов для відновлення зростання рівня довіри до банківської системи, що дозволить підвищити схильність домогосподарств до заощаджень.

Файли

Схожі дисертації