Дикань Б. О. Суб’єктність мобільних електронних пристроїв: природа, виробництво, практики

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100043

Здобувач

Спеціальність

  • 054 - Соціальні та поведінкові науки. Соціологія

28-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.051.055

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Анотація

Актуальність теми зумовлена контроверзійною та парадоксальною ситуацією, за якої, з одного боку, відбувається та відтворюється масове розповсюдження мобільних електронних пристроїв для переважної більшості населення, а з іншого боку – падіння можливостей та здатностей формальних власників контролювати та усвідомлювати вплив пристроїв на себе до кінця та повністю. На гносеологічному ж рівні виникає протиріччя, за якого на рівні дискурсу та повсякденних практик людей мобільні електронні пристрої проявляють нові якості, тоді як соціологія не висунула досі підходу до визначення, вимірювання, дослідження, квантифікації та кваліфікації цих якостей. У першому розділі тексту дисертації здійснено розробку понятійно-категоріального апарату дослідження суб’єктності речей. Індивідуальна соціальна випрацювана суб'єктність інтерпртується як властивість соціалізованого актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає взаємообумовленість «Я»-ідентичності й історично обумовленої «Ми»-ідентичності цього актора та усвідомлення ним власної об'єктності (а отже, і меж соціальної суб'єктності – її обумовленості соціальними обставинами). Соціальна фабрикована суб’єктність – це властивість соціального актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає домінування «Я»-ідентичності над «Ми»-ідентичністю, і що споживається через демонстрацію зовнішніх індикаторів «Я»-ідентичності та «Ми»-ідентичності актора. У якості уточнення цих категорій дано визначення таким поняттям, як соціальний акт носія випрацюваної суб'єктності та акт фабрикованої суб’єктності. Визначено природу та механізми виробництва індивідуальної соціальної суб’єктності (людини) та соціальної суб’єктності інститутів й речей (у тому числі мобільних електронних пристроїв). У другому та третьому розділах тексту дисертації досліджено, кориговано та верифіковано підходи до вивчення речей як частини соціального світу, зокрема, звужено межі соціальної суб’єктності речей, що не мала чітких кордонів у розробках Б. Латура, М. Каллона, Дж. Ло, К. Кнорр Цетіни та В. Вахштайна. Зокрема, важливим актором, що продукує такі дискурси, виступають сучасні медіа. Дискурс-аналіз заголовків новинних видань показав, що з 80 новинних заголовків, у яких згадувалися електронні пристрої або програмне забезпечення, 22 містили повідомлення з індикаторами фабрикації суб'єктності Також було емпірично уточнено перелік інструментів фабрикації соціальної суб’єктності речей. Дискурс-аналіз інтернет-жартів дозволив вийти на такі інструменти, як антропоморфізація, емпатія, сексуалізація, визнання домінування (над людиною). Здійснено соціологізацію концепції «запускання явленості» речей М. Хайдеггера. При цьому її синтезовано з концепцією актантів Б. Латура. З вищенаведеного була сконструйована та верифікована гіпотеза «екзогабітусу», вибудована на базі поняття «габітусу» П. Бурдьє. У другому та третьому розділах також автор звертається до, верифікуваючи та інструменталізуючи: - теорії соціальних практик П. Бурдьє, В. Волкова, О. Хархордіна. - поняття «об’єктуалізації» К. Кнорр Цетіни. Уточнено, що феномен об’єктуалізації є наслідком реіфікації відносно соціальних інститутів та речей. - теорії реіфікації Дьйордя Лукача. Уточнено, що феномен реіфікації споріднений з описаними нами процесами фабрикації та окупації суб’єктності, є наслідком цих процесів. - теорії інституціоналізації П. Бергера та Т. Лукмана. Проаналізована спорідненість процесів інституціоналізації з процесами фабрикації та окупації суб’єктності. - методології метатеоретичного дослідження соціологічних категорій. У ході аналізу досліджень суб’єктності враховується соціально-історичний контекст розвитку різних поглядів на феномен суб’єктності. - теорії макдональдизації Джона Рітцера, у імплікаціях якої було виявлено та концептуалізовано процеси трансформації макдональдизації в уберизацію та амазонізацію. Процес уберизації розглянуто в рамках трьох кейс-стаді, які продемонстрували, що уберизація є важливим контекстом такої фабрикації суб’єктності людей, за якої фабрикована суб’єктність підміняє випрацювану суб’єктність.

Файли

Схожі дисертації