Дисертацію присвячено аналізу копінг-поведінки як процесу вироблення варіабельних навичок інтерактивних і комунікативних взаємин в загальному контексті психології інтерактивної поведінки з метою пошуку психологічних механізмів, за участю яких виникають і розвиваються поведінкові патерни, що забезпечують індивіду комфортне перебування в соціумних ситуаціях різної спрямованості і комунікативно-діяльнісної організованості.
Аргументовано, що копінг-поведінка є поведінковою функцією суб'єкта, сформованою у континуальних суб'єкт-суб'єктних взаємовідносинах життєдіяльності в цілому, провідної та допоміжної (дозвіллєвої) діяльності, зокрема. Основне смислове навантаження поняття копінг-поведінки полягає в його інтерпретації в руслі соціальної обумовленості, опосередкованості мовою та дискурсивним мовленням за рахунок постійного «відточування» комунікативної майстерності, спричиненого самовідображенням індивіда як носія певних суб’єктних функцій у просторі соціумних взаємовідносин. Психологічною основою копінг-поведінки є простір інтерактивного дискурсу як маніфестація узагальнених моделей соціумної поведінки «Я < Він/Вони», «Я > Він/Вони», «Я = Він/Вони».
У дослідженні копінг-поведінка була змодельована за допомогою психодіагностичних методик,в яких відтворюються ознаки: а) особистості учасника інтеракцій, належність якого до певного психотипу вказує на особливості його суб'єктивної реальності, на тлі якої здійснюються копінгові дії; б) ставлення індивіда до себе в цілому і в якихось окремих аспектах як учасника інтерактивної ситуації; в) відповідності копінгових дій емоційно-динамічному патерну, вказівка на які міститься у даних про акцентуації діяча (поведінкові тенденції), що розглядаються як поведінкова конкретизація цього патерну; г) впевненості індивіда як показника готовності особи до вирішення діалектичних протиріч в комунікативній (інтерактивній) ситуації з метою отримання шуканого результату; д) психологічних захистів як способу нівелювання психологічного дискомфорту при зустрічі з негативними емоціями при взаємодіях; е) особливості ментальної організації, визначені за допомогою тесту соціального інтелекту.
Процесуальна схема емпіричного дослідження копінг-поведінки зорієнтована на використання навчально-професійної діяльності досліджуваних студентів-першокурсників, здійснюваної відповідно до розкладу навчальних занять та вимог виконання відповідних комунікативних та навчальних дій, спрямованих на отримання освітнього результату, що відповідає вимогам освітнього стандарту, представленого в моделі фахівця. Оскільки кожен студент у навчально-професійній діяльності виходить зі свого попереднього досвіду і використовує звичні копінг-стратегії, що не завжди призводить до потрібного результату, остільки тому вимагає деякого втручання, щось на кшталт психолого-педагогічного супроводу. Організація такого супроводу передбачає об'єднання роботи з використанням відповідних психодіагностичних методик та коментування їх результатів з наголосом на тих моментах, які необхідні для конструктивного вирішення з орієнтацією на конструктивні ознаки, що містяться в копінг-стратегіях «Планування вирішення проблеми» (вироблення аналітичного підходу до проблеми з метою планування її вирішення) і «Позитивна переоцінка» (використання ситуації, що склалася для особистісного зростання).
