Мета роботи – на основі аналізу і комплексної оцінки результатів клініко-неврологічного, психодіагностичного, імуноферментного досліджень, обґрунтувати ефективність застосування ТМС в реабілітації хворих на розсіяний склероз.
З дотриманням принципів біоетики і деонтології, на підставі інформованої згоди, було проведено комплексне обстеження хворих на РС (підтвердження за критеріями McDonald,2017р.). Дослідження включало 4 етапи. На першому етапі роботи обрано 110 хворих на РС, які у різні періоди хвороби застосовували препарати ХМТ з урахуванням рекомендацій European MS Treatment Guidelines Released,. у поєднанні з пульс терапією метилпреднізолоном у випадку наявності загострення захворювання.
На другому етапі пацієнти були розділені на дві групи. 30 хворих на РС, які склали ГП, отримували загальноприйняту базову медикаментозну, а також симптоматичну терапію. 80 хворих на РС, які поряд із загальноприйнятою медикаментозною терапією, отримували курс ТМС, склали ГВ. В процесі роботи на даному етапі були відпрацьовані параметри, зони впливу і умови їх безпеки при провідних синдромах РС, розроблений підхід «персоналізації ТМС-терапії».
На третьому етапі в обох групах на підставі комплексного клініко-неврологічного, психодіагностичного й лабораторного обстеження проведено порівняльний аналіз ефективності проведеної в обох групах терапії. Клініко-неврологічне дослідження включало оцінку неврологічного дефіциту (з використанням шкали FS), та оцінку ступеню тяжкості РС (з використанням шкали EDSS), психодіагностичне дослідження, включало оцінку виразності депресії за допомогою шкали депресії М. Hamilton (HRDS), тривоги за допомогою шкали тривоги М. Hamilton (HARS), виразності психопатологічної симптоматики за допомогою опитувальника виразності психопатологічної симптоматики Symptom Check List-90-Revised, когнітивних порушень за допомогою тесту зв’язку символів (Trail making test, TMT), тесту вербальної швидкості (Verbal fluency test, VFT), тесту Струпа, тесту Лурія на запам’ятовування десяти не зв’язаних за змістом слів, а також якості життя за допомогою методики оцінки якості життя Mezzich et al. в адаптації Н.О. Марути, лабораторного дослідження сироватці крові з визначенням концентрації кортизолу, тиреотропного гормону (ТТГ), загального тироксину (Т4) та BDNF. Також була проведена оцінка переносимості та безпеки застосування рТМС у хворих на РС.
На четвертому етапі проведена комплексна оцінка результатів клініко-неврологічного, психодіагностичного і нейроімунного досліджень. Визначено місце ТМС в комплексній реабілітації хворих РС з урахуванням «персоналізації ТМС-терапії».
З метою неінвазивної нейромодуляції в процесі лікування та реабілітації у комбінації з призначеною обстеженим хворим патогенетичною та симптоматичною терапією, була застосована рТМС. Курс лікування проводився на апараті MagVenture, MagPro X100 та 8-подібного індуктора (койла). Всі пацієнти були протестовані за допомогою адаптованого опитувальника безпеки, та відібрані згідно показань та протипоказань проведення рТМС. В залежності від клінічних проявів були застосовані різні протколи проведення рТМС , які могли бути поєднані у одного хворого в процесі курсу неінвазивної нейромодуляції. Були обрані протоколи з високочастотною стимуляцією зон ДЛПФК та первинної моторної кори, зони М1 (D,S) з частотою 10Гц, амплітудою 90-100% від ВМВ, тривалістю 10 сеансів, від 1600 до 2000 стимулів за сесію. При проведенні рТМС у 35,0% випадків, впродовж сеансу чи доби після сеансу, а у деяких випадках і пізніше були відмічені НЯ. В залежності від зони стимуляції частота їх зустрічаємості була різною: при високочастотної рТМС первинної моторної кори НЯ спостерігались в 32,5% випадків у вигляді дискомфорту в зоні проведення процедури, головного білю, зміни/зниження слуху, болі в шиї, епізодичної пароксизмальної тривожності; високочастотної рТМС ДЛПФК НЯ спостерігались в 33,75% випадків у вигляді дискомфорту в зоні проведення процедури, головного болю, зміни /зниження слуху, транзиторної зміни когнітивної функції, болі в шиї, підвищення артеріального тиску, стріляючих болей в скроневу зону на боці стимуляції.
Результати проведеного дослідження довели, що застосування рТМС в комплексній реабілітації у комбінації з адекватною патогенетичною та симптоматичною терапією позитивно впливає на неврологічні прояви, когнітивні функції та психоемоційний стан, сприяє стабілізації перебігу хвороби, стимулює нейропластичні функції , а також покращує якість життя хворих на РС.
Результати комплексного дослідження впроваджено в клінічну практику лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров’я України
