Метою дослідження є розробка теоретичних засад, методологічних та практичних рекомендацій для вимірювання ролі преференційного доступу до ринку в експортних показниках на дезагрегованих рівнях. Дослідження дозволяє зробити наступні висновки: Сфера дії Угоди про асоціацію, включаючи створення Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, містить положення про всеосяжне зниження більшості тарифів та заходів, еквівалентних тарифам, а також зобов’язання щодо приведення у відповідність до норм ЄС. Таке широке охоплення означає, що ПВЗВТ розглядає тарифи та більшість трансакційних витрат, відповідає теорії та має діяти як стимул для експорту. Гравітаційна модель передбачала, що торгівля в рамках ПВЗВТ буде набагато вищою за фактичну торгівлю, незважаючи на те, що ПВЗВТ відповідає теорії. Показано, що змістовний аналіз лібералізації тарифів може бути здійснений лише на дезагрегированному рівні. У випадку з Україною лише 17,1 відсотка українського експорту стикалися з тарифами до ПВЗВТ, і, отже, вигода від лібералізації тарифів може бути лише для невеликої частини українського експорту. При аналізі експортних показників продукти з фактично покращеним тарифним доступом показали значно кращі результати, ніж сукупний експорт. Тому рекомендується, щоб при оцінці впливу політики лібералізації тарифів політики та науковці відокремлювали вплив такого експорту з тарифною перевагою, а не на загальну торгівлю. Для оцінки розміру вигоди від тарифних преференцій згідно з ПВЗВТ потенційний вплив зазвичай базується на розмірі зміни порівняно з існуючою або ставкою РНС. У реальному світі більш реалістичним показником є відносна преференція (ВП), що порівнює тарифи, з якими стикається Україна, зі зваженим тарифом, який застосовується до фактичних конкурентів на ринку ЄС. Одразу після вступу в силу ПВЗВТ мита на український експорт до ЄС були на 0,91 відсотка нижчими, ніж у інших постачальників. Отже, хоча український експорт отримав покращення у доступі до ринку порівняно з його конкурентами третіх країн на ринку ЄС із впровадженням ПВЗВТ, розмір відносної преференційної межі, як було показано, становить менше одного відсотка. Оцінюючи потенційні переваги тарифних преференцій, рекомендується, щоб політики та вчені вимірювали відносні зміни тарифів, а не абсолютні. Моделі часткової рівноваги здатні ізолювати статичні впливи лібералізації тарифів від споживання, створення торгівлі та відволікання торгівлі на існуючий експорт, що називається інтенсивною маржею. Ця модель показала, що 55% збільшення експорту з тарифами після ПВЗВТ пояснюється покращеною маржею преференцій. Більше того, ці часткові моделі можна вдосконалити за допомогою ВМП, а не абсолютних змін у тарифах, щоб забезпечити більш реалістичний підхід, і це слід завжди використовувати. Використовуючи методологію найменшої торгівлі для визначення «нульового» експорту до ПВЗВТ, екстенсивна маржа (нові продукти, які «торгуються» після ПВЗВТ) оцінювалась лише у 1,4 відсотка загального експорту, що означає, що було мало нового експорту, але не весь він відбувся в результаті змін у маржі переваг. Була використана модель пробіт-регресії для того, щоб чітко зв’язати велику маржу торгівлі зі змінами тарифів і показати, що зміни тарифних переваг становили лише 0,05% великої маржі. Період після ПВЗВТ збігся зі зміною політики обмінного курсу в Україні з фіксованої на керовану плаваючу систему, що призвело до значної девальвації курсу євро до гривні, що призвело до зниження цін на весь український експорт. Моделі реального обмінного курсу показали, що девальвація обмінного курсу після ПВЗВТ мала позитивний вплив на торгівлю, що дало можливість припустити набагато більший вплив на зростання експорту України з ЄС (6,26 відсотка) після ПВЗВТ, ніж вплив тарифів. Вченим рекомендується розглядати інші фактори, такі як обмінний курс, для контекстуалізації експортних показників, оскільки у випадку України було показано, що девальвація мала набагато потужніший вплив на експорт України до ЄС, ніж вплив тарифів. Щоб визначити ступінь існування залишкових бар’єрів для торгівлі, теорію торгового бенчмаркінгу «без тертя» було адаптовано для вимірювання низької ефективності продукту. Вимірювання показує невеликий, але значний рівень українських експортних секторів, які є недостатньо ефективними в ЄС. Використання цієї методики, прив’язаної до конкретної угоди, рекомендується як корисний інструмент для розробників політики для визначення залишкових бар’єрів після впровадження угоди, а в подальшому може допомогти сфокусувати діалог з урядом та переговори з метою усунення будь-яких нетарифних бар’єрів та вирішення інформаційних суперечностей у цих конкретних секторах.
