У дисертації проведено комплексний аналіз концепцій конституційної економіки, яка народилася та розвинулася, у першу чергу, в межах економічної теорії, передусім теорії права власності та теорії суспільного вибору.
Аргументовано, що конституційна економіка може розглядатися в різних площинах, зокрема як науковий напрям та як явище об’єктивної дійсності.
Сформульовано, що юридична доктрина конституційної економіки знаходиться в стані формування.
Встановлено, що метою конституційної економіки є оцінка відповідності державно-правової політики тим цінностям та принципам, які закріплені в національних конституціях, тобто оцінка рівня збалансованості приватного і публічного інтересу, співмірності втручання держави в сферу реальної економіки.
З’ясовано, що доцільно виділяти дві базові економічні системи – ліберальну та соціальну (соцієтальну).
Пропонується розглядати концепт ліберальної економічної моделі як квінтесенцію прагматичного утилітаризму, здорового глузду, багатовікового досвіду та надбань філософської, політичної, економічної та правової думки XVII-XVIII століть.
Проаналізовано конституції як певні правові моделі економіки. З’ясовано, що з точки зору конституційного моделювання економічних політик і практик, тобто юридичної кваліфікації, конституції сьогодні під впливом глобалізаційних та інтеграційних процесів мають ознаки синтетичності та гібридності.
Доводиться, що суттєве значення на сучасному етапі розвитку людства набуває оцінка ефективності впровадження таких масштабних обмежень, що відбуваються у 2020-2021 рр., з точки зору економічних та соціальних ризиків.
Обґрунтовується необхідність подальшого осмислення і уточнення категоріального апарату конституційної економіки, зокрема таких понять як демократичний конституціоналізм, західноцентристська конституційна парадигма та конституційна демократія соціалістичного типу.
Відзначається, що сутність конституційної економіки можна розкрити через взаємовідносини її суб'єктів. Зміст та характер цих взаємовідносин відбиває специфіку економічної, політичної та правової системи кожної країни.
Висвітлена важлива роль держави як ключового суб’єкта публічно-приватного партнерства в економічній сфері.
В аспекті конституційної економіки та публічно-приватного партнерства визначено місце судової системи.
Запропоновано авторське визначення взаємодії публічно-правових та приватних суб’єктів економічних відносин, під якою пропонується розуміти таке взаємовідношення, предметом якого є їхній взаємний вплив з метою забезпечення економічного зростання, а також гарантування та забезпечення економічних конституційних прав і свобод.
Проаналізовано проблематику втручання влади у сферу економічних прав і свобод та підприємницьку діяльність в аспекті дотримання конституційних гарантій, яка актуалізувалася останніми роками у зв’язку із пандемією коронавірусу у світі, розкрито конкретні приклади такого втручання. У цьому зв’язку проаналізовано доктрину громадського порядку, а також визначено нові наукові тенденції, які полягають у виокремленні двох рівнозначних категорій: матеріальний та нематеріальний громадський порядок. Сформульовано авторський підхід з позиції конституційної економіки до питання визначення за забезпечення балансу між гарантуванням конституційних прав і свобод людини та інтересами держави в широкому розумінні.
Досліджено причини та історичні передумови появи державно-приватного партнерства в країнах світу, мету та призначення такого партнерства. Розкрито ключові особливості українського законодавства, що регулює процедури та зміст державно-приватного партнерства, приділено увагу недолікам та невирішеним проблемам, які вимагають подальшого вдосконалення законодавчого регулювання.
