Комаров О. В. Моделі та методи динамічного музичного синтезу на основі генетичного підходу.

Робота присвячена завданню автоматизованого утворення музичних композицій в режимі реального часу шляхом гармонізації мелодій на основі генетичного підходу. Метою дисертаційного дослідження є вирішення науково-технічної задачі розробки моделей та методів динамічного музичного синтезу з підвищеною гармонійністю синтезованих музичних композицій в умовах обмеженої обчислювальної потужності. Досягнуто наступних пунктів наукової новизни: 1. Вперше запропоновано консонантну акордну модель генотипного представлення музичних композицій, особливістю якої є відповідність принципу придатної повноти за рахунок використання акордного рівню структурної узагальненості, що дозволило зменшити область пошуку рішення в генетичних методах. 2. Вдосконалено генетичний метод гармонізації музичних композицій з використанням моделей генотипного представлення музичних композицій, які відповідають принципу придатної повноти, що дозволило підвищити рівень гармонізації музичних композицій у відповідності з обраною музичною системою. 3. Вперше запропоновано метод створення моделей генотипного представлення музичних композицій для довільної музичної системи та системи з регулярним ладом, особливістю яких є відповідність принципу придатної повноти за рахунок використання нейромережевого автокодувальника для досягнення акордного рівню структурної узагальненості, що дозволило зменшити область пошуку рішення в генетичних методах та тривалість гармонізації. 4. Вперше запропоновано модель для розрахунку вимог обчислювальної потужності систем динамічного музичного синтезу на основі генетичного підходу, що дозволило аналітично порівнювати оперативність різних систем динамічного музичного синтезу та визначати апаратні ресурси для роботи в заданих часових обмеженнях.