Шпортько Б. В. Оптимізація діагностики та лікування метастазів у хворих на рак гортані

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100297

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

12-01-2022

Спеціалізована вчена рада

ДФ 08.601.044

Дніпровський державний медичний університет

Анотація

Дисертація присвячена вирішенню актуального питання діагностики та прогнозування реґіонарних метастазів раку гортані (РГ). На сьогоднішній день РГ посідає важливе місце в структурі пухлин голови та шиї. Злоякісні пухлини гортані найбільше представлені плоскоклітинним раком. Ключовий фактор – наявність реґіонарних метастазів, що значно впливає на виживаність пацієнтів. За даними досліджень, наявність реґіонарних метастазів РГ відмічається в 20-65 % первинних пацієнтів. Мета роботи: підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на рак гортані (РГ) на основі клініко-морфологічного прогнозування метастазування та визначення оптимального варіанта лікування. Було проведено комплексне імуноцитохімічне та імуногістохімічне обстеження пацієнтів для виявлення та прогнозування метастазів злоякісних новоутворень гортані. За даними проведених досліджень, реґіонарні метастази виявлено в 65 пацієнтів (63,7 %), які склали основну групу. Інші 37 пацієнтів (36,3 %) на ПР без метастазування склали групу порівняння. Імуноцитохімічне дослідження з молекулярними маркерами цитокератину-19, матриксних металопротеїназ 2 та 9 проведено в 74 пацієнтів, у тому числі в 37 пацієнтів основної групи з реґіонарними метастазами раку гортані та в 37 пацієнтів групи порівняння. Прогностичне значення MMP-2 MMP-2 відносно реґіонарного метастазування визначено наявністю прямих кореляційних зв’язків між ними (Rv=0,450; р<0,001);(RV=0,460, р<0,001). Оцінка асоціації між метастазуванням та рівнем експресії цитокератину-19 у лімфатичних вузлах (RV=0,639, р<0,001) показала наявність значущого взаємозв’язку помірної сили між ними. Для імуногістохімічного дослідження виявлено наступні дані: Кі-67 чутливість – 100 % (95 % ДІ 91,0 – 100,0), AUC=0,720, 95 % ДІ (0,601 – 0,821) при р<0,001; циклін D1 >50% чутливість 82,1 (95 % ДІ 66,5 - 92,4) % і специфічності – 67,7 (95 % ДІ 48,6 - 83,3) %; AUC=0,780, 95 % ДІ (0,665 – 0,870) при р<0,001; VEGF AUC=0,701, 95 % ДІ (0,575 – 0,801), чутливість – 84,6 (95 % ДІ 69,5 – 94,1) %; специфічність – 48,4 (95 % ДІ 30,2 – 66,9) %, р=0,002; СD34 AUC=0,630, 95 % ДІ (0,506 – 0,742) при р=0,50, чутливість – 74,4 (95 % ДІ 57,9 – 86,9) %; специфічність – 51,6 (95 % ДІ 33,1 – 69,8) %; Caspase-3 AUC=0,719, 95 % ДІ (0,599 – 0,820), чутливість – 76,9 (95 ДІ 60,7 – 88,8) %; специфічність – 67,7 (95 % ДІ 48,6 – 83,3) %, р<0,001; р21 WAF чутливість 97,4 (95 % ДІ 86,5 – 99,6) %, специфічність – 45,2 (95 % ДІ 27,3 – 64,0) % при р=0,002, MMP-1 AUC=0,677, 95 % ДІ 0,555 – 0,784 (р<0,001) чутливість 87,2 (95 % ДІ 76,7 – 97,7) % і специфічність 48,4 (95 % ДІ 30,8 – 66,0) %; ММР-9 AUC=0,618, 95 % ДІ 0,504 – 0,732 (р=0,047), TIMP-2 – AUC=0,615, 95 % ДІ 0,491 – 0,729 (р=0,044). Наукова новизна полягає в тому, що вперше був розроблений спосіб імуноцитохімічної діагностики реґіонарних метастазів РГ з аналізом експресії молекулярних маркерів ММР-2, ММР-9 та цитокератину-19. У результаті аналізу цього дослідження виявлено кореляційний зв'язок з реґіонарним метастазуванням РГ, що дозволяє підвищити ефективність методу ТАПБ. Уперше було проведено дослідження імуногістохімічного профілю раку гортані, що включав у себе молекулярні маркери інвазії, апоптозу та клітинної проліферації. Отримані дані щодо експресії ММР-1, ММР-9 та ТІМР-2, Кі-67, VEGF, СD-34, цикліну Д1, каспази 3 та p21WAF1 свідчать про можливість застосування цього імуногістохімічного профілю в якості прогностичного. Уперше вивчено залежність об’єму хірургічного втручання на ЛВ шиї в пацієнтів з РГ залежно від отриманих даних щодо морфологічних змін, виявлених на основі експресії молекулярних маркерів проліферації, апоптозу, неоангіогенезу та інвазії. Практичне значення роботи полягає в тому, що запропонований метод імуноцитохімічного дослідження достовірно покращує діагностику реґіонарних метастазів раку гортані. Також цей метод дослідження дозволяє уніфікувати та полегшити роботу діагностичної лабораторії, зокрема лікаря-лаборанта. Запропоноване імуногістохімічне дослідження комплексу молекулярних маркерів дозволяє прогнозувати виявлення реґіонарних метастазів РГ. Комплекс обстеження, що був запропонований у результаті дослідження, може бути використаний для покращення діагностики реґіонарних метастазів РГ. Ключові слова: рак гортані, метастази, лімфатичні вузли, імуногістохімічне дослідження, імуноцитохімічне дослідження, лімфодисекція, рецидиви.

Файли

Схожі дисертації