Сасик Г. М. Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з цукровим діабетом з використанням медикаментозних засобів, східницьких мінеральних вод і рефлексотерапії

У роботі вперше проаналізовано та встановлено за результатами комплексного обстеження хворих особливості клінічного перебігу хронічного панкреатиту за коморбідності із цукровим діабетом 2 типу. Розширено уяву про патогенетичні зв’язки між зростанням інсулінорезистентності та активацією калікреїн-кінінової системи, загального та специфічного протеолізу, ендотоксикозу і перекисного окиснення ліпідів, ослаблення ферментної і неферментної ланок антиоксидантного захисту та збільшення ступеня дисбіозу товстої кишки. Вперше запропоновано та обгрунтовано доцільність включення адеметіоніну до протокольного лікування хронічного панкреатиту за коморбідності із цукровим діабетом 2 типу, що підтверджено зменшенням клінічних синдромів, нормалізацією ліпідограми, підвищенням вмісту фекальної α-еластази - на 14,5 %, зниженням рівня глюкози – на 5,6 %, індексу НОМА - на 18,8 % та бального УЗ-показника структури підшлукової залози – на 40,8% (p<0,05). Вперше доведено достовірний позитивний вплив питних мінеральних вод східницького родовища у складі комплексної медикаментозної терапії хворих на хронічний панкреатит і цукровий діабет 2 типу на клінічний перебіг, жировий і соматичний білковий обмін та функціональну спроможність підшлункової залози, що підтверджується достовірним підвищенням вмісту фекальної α-еластази (на 6,8%), зниженням вмісту глюкози (на 26,5%), глікозильованого гемоглобіну (на 24,8%) та бального УЗ-показника структури підшлункової залози (на 48,6% (p<0,05)). Вперше обгрунтовано ефективність комплексної терапії хворих на хронічний панкреатит коморбідний з цукровим діабетом 2 типу із додатковим включенням курсу акупресури та питних мінеральних вод, що веде до кращої корекції клінічних синдромів сумарно на 12,3%, ліпідограми (за коефіцієнтом атерогенності на 36,5%, p<0,05); функціональної спроможності підшлункової залози і відновлення її структури (за підвищенням вмісту фекальної α-еластази - на 29,3%, зниженням вмісту глюкози – на 11,7%, глікозильованого гемоглобіну – на33,7%, індексу НОМА - на 65,6%, бального УЗ-показника структури підшлункової залози – на 9,9% (p<0,05)).