Наявний сьогодні широкий доступ до архівних матеріалів радянського часу і залучення сучасної нової методології наукових досліджень дозволяють цілісно й об’єктивно проаналізувати радянську промислову політику, в тому числі у вугільній галузі, а також визначити особливості її розвитку у Волинській області. Враховуючи відсутність ґрунтовних наукових робіт з історії вугільної галузі Волинської області, запропонована дисертація є першим комплексним дослідженням з історії вугільної промисловості Волинської області в другій половині 40-х – на початку 90-х років ХХ ст. Пошуки шляхів реструктуризації вугільних регіонів українською владою, змушують наново простежити і проаналізувати процес розвитку вугільного виробництва у Волинській області за радянського керівництва. Сьогодні вугільна галузь опинилася у скрутному становищі через недостатнє фінансування, скорочення виробництва вугілля, низьку технічну модернізацію гірничого обладнання, а шахти практично опинилися на межі остаточної ліквідації. Тому нині науковці мають змогу визначити передумови кризи й занепаду вугільної промисловості, до яких спричинила політика КПРС. Таким чином проблематика дисертації має актуальне значення для сучасної історичної науки. Недостатній рівень вивчення історії вугільної галузі України визначають новизну наукової роботи дослідника.
У дисертаційній роботі проаналізовано стан наукового вивчення вказаної проблеми. Виділено три групи історіографічних праць: радянську, вітчизняну й зарубіжну. В них дається загальна характеристика становлення вугільної галузі УРСР, її вагомість в структурі важкої промисловості СРСР, проте вони далеко не повністю висвітлюють проблеми розвитку вугільних підприємств в межах Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Виконання поставлених завдань зумовили використання широкої бази джерел. У роботі використані архівні матеріали центральних архівів РФ й України, зокрема: Державного архіву Російської Федерації (отриманих автором за запитом), Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Значний масив архівної інформації взято із Державного архіву Волинської області, Державного підприємства «Львіввугілля» й Архівного відділу Червоноградської міської ради. В цілому у дисертації використано матеріали 262 справ, 48 описів, 34 фондів розміщених в семи архівах. Окрім архівних матеріалів, у роботі використано збірники документів і матеріалів, мемуари, щоденники, усні свідчення, фотоматеріали, статистичні відомості тощо. Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності, науковості та всебічності. З-поміж багатьох методів в роботі використовувалися загальнонаукові ‒ аналізу й синтезу, типологізації, логічний, системно-структурний тощо та історичні ‒ історико-хронологічний, порівняльний, кліометричний, ретроспективний, наукової евристики, критики джерел, методи історичного джерелознавства. Поєднання їх та комплексне використання дозволило зреалізувати сформульовані в роботі дослідницькі завдання і досягти поставленої мети.
