У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми салютогенетичної спрямованості особистості, що ґрунтується на методологічних принципах позитивного функціонування особистості, салютогенетичній парадигмі А. Антоновськи та полягає у тлумаченні її як чинника психологічного благополуччя й психічного здоров’я особистості, створенні процедури її діагностики, обґрунтуванні та апробації програми тренінгу сприяння салютогенетичної спрямованості в контексті розвитку в особистості здатності до підтримки психічного здоров’я, розкриття й розвитку особистісного потенціалу.
Основною метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення структури та психологічних чинників салютогенетичної спрямованості особистості. Досягненню цієї мети сприяло вирішення завдань досліджень, у межах яких проаналізовано стан теоретико-методологічної розробленості проблеми салютогенетичної спрямованості особистості; обгрунтовано поняття салютогенетичної спрямованості особистості; визначено її змістові та структурні особливості; визначено та апробовано методичний інструментарій дослідження психологічних особливостей салютогенетичної спрямованості особистості; емпірично визначено чинники та предиктори салютогенетичної спрямованості особистості, встановлено зв'язок між салютогенетичною спрямованістю психологічним благополуччям та життєстійкістю особистості; доведено, що салютогенетична спрямованість досягається шляхом актуалізації внутрішніх ресурсів особистості, що сприяють збереженню і зміцненню її здоров’я, резистентності до впливу факторів стресу та психологічному благополуччю; розроблено та апробовано програму тренінгу сприяння салютогенетичній спрямованості особистості.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що;
вперше розроблено модель здоров’я особистості в контексті концепції салюгенезу А. Антоновськи, яка включає чотири рівні особистісної активності;
встановлено особистісні чинники та предиктори салютогенетичної спрямованості особистості;
доведено, що салютогенетична спрямованість досягається шляхом актуалізації внутрішніх ресурсів особистості, що сприяють збереженню і зміцненню її здоров’я, резистентності до впливу факторів стресу та психологічному благополуччю;
доповнено наукові уявлення про психологічні ресурси збереження і зміцнення здоров’я особистості;
дістали подальшого розвитку теоретико-методологічні підходи до здійснення психологічних досліджень та напрямів психологічної роботи щодо розробки програм, спрямованих на сприяння салютогенетичній спрямованості особистості.
Теоретичне значення результатів дослідження зумовлено їхньою науковою новизною і ґрунтується на розробленні теоретичної моделі здоров’я особистості в контексті концепції салютогенеза А. Антоновськи та розробці науково-методичного інструментарію її діагностики й розвитку.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що визначені структура та психологічні чинники салютогенетичної спрямованості особистості, запропонований методичний інструментарій її діагностики можуть бути підґрунтям для подальших науково-практичних розробок, щодо сприяння розвитку відповідального ставлення до здоров'я як до цінності, здатності використовувати ресурси здоров’я та вірі в свої можливості, салютогенетичному способу мислення який дозволяє людям позитивно впливати на своє індивідуальне та соціальне життя.
Положення дисертації можуть бути використані при розробці навчальних курсів з психологічного консультування, основ психотерапії, соціально-психологічного тренінгу, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців соціономічних професій.
Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в практичній діяльності психологічних служб для розробки програм індивідуального психологічного сприяння особистісному зростанню; в тренінгових, корекційних та терапевтичних підходах для подолання проблем особистісної невизначеності; суб’єктивного відчуття зниження цінності життя; формування самодетермінованої поведінки.
Самостійне практичне значення має запропонована авторська програма тренінгу сприяння салютогенетичної спрямованості особистості, впровадження якої фасилітуватиме здатність до усвідомленого ставлення до себе, власного здоров’я та життя, ставлення до світу та оточуючих, актуалізувати, розвивати внутрішні ресурси, протистояти стресу, надавати самодопомогу.
