На сьогодні однією з найважливіших особливостей життя є лавиноподібне зростання дії на людину різних видів інформації. Тому розумова діяльність, яка зв’язана з процесом прийому, збереження та переробкою інформації, вимагає напруження сенсорних систем, уваги, пам’яті, активації процесів мислення, емоційної сфери та вегетативних систем. Під час виконання розумової роботи виникає необхідність одночасно вирішувати подвійні (dual tasks) або потрійні (three task) завдання.
Слід зауважити, що переважна більшість досліджень розумової працездатності та механізмів переробки інформації за умови участі вищих психічних, вегетативних та моторних функцій проведені на особах зрілого віку. Ми припустили, що формування механізмів розумової працездатності у дітей, підлітків та юнаків і взаємодія моторної, вегетативної, нейродинамічної систем при виконанні інформаційних завдань різної складності і модальності, у порівнянні з дорослими, будуть іншими. Тому, метою дисертаційної роботи було встановити закономірності та механізми формування нейродинамічного, вегетативного і моторного забезпечення розумової працездатності у дітей, підлітків та юнаків.
Здійснено сенсомоторне та нейродинамічне компьютерне тестування – для визначення кількісних та якісних характеристик розумової працезатності дітей підлітків та юнаків; кардіоінтервалографія – для з’ясування особливостей вегетативного забезпечення розумової працездатності дітей підлітків та юнаків; стабілографія – з метою дослідження статокінетичної стійкості та обґрунтування ролі моторного компоненту у забезпеченні розумової працездатності здорових дітей, підлітків і юнаків та їх однолітків з деформацією постави.
З’ясували, що розумова працездатність та взаємодія моторної, автономної та нейродинамічної систем мозку при переробці інформації різної модальності та складності у дітей, підлітків поступово підвищується і досягає найвищого рівня у юнаків 16–17 років. Показано, що для всіх вікових груп результати розумової працездатності, швидкості та успішності виконання нейродинамічних і моторних завдань на образні сигнали були вищі, ніж на вербальні подразники. Рівень активації автономної нервової системи за умови виконання нейродинамічних завдань на розумову працездатність знаходився у залежності від віку обстежуваних та темпу пред’явлення інформації і не залежав від модальності сигналів. Також показано, що поступове підвищення темпу диференціювання у трьохстимульному режимі для образних сигналів до 90 за хвилину, а для вербальних сигналів від 30 і до 60 за хвилину характеризувалось підвищенням розумової працездатності та супроводжувалось активацією і посиленням взаємодії нейродинамічної, моторної і АНС. Подальше зростання темпу пред’явлення образних сигналів до 120 і вербальної інформації до 90 за хвилину приводило до появи вегетонейродинамічного дисонансу.
У всіх вікових групах підвищення швидкості пред’явлення інформації супроводжувалось поступовим зростанням кількості помилок та зменшенням часу реакції диференціювання гальмівних і збудливих сигналів, зростанням частоти серцевих скорочень, стрес індексу, індексу централізації і зниженням показників загальної потужності спектру, площі регулювання скатерограми, періодичних та аперіодичних коливань кардіоінтервалів. Вперше отримали експериментальний доказ того, що зростання темпу пред’явлення для диференціювання образної та вербальної інформації поступово пригнічувало активність механізмів регуляції серця.
У юнаків 16–17 та підлітків 10–11 і 13–14 за показниками швидкості та успішності виконання завдань виявлено більш тісний прояв функціональної взаємодії нейродинамічної системи та АНС, ніж у дітей 7–8 років.
У разі одночасного виконання подвійних моторних і нейродинамічних завдань у здорових дітей 7–8, підлітків 10–11, 13–14 та юнаків 16–17 років розумова працездатність та результати виконання моторного і нейродинамічного завдання на стабільній і нестабільній платформі стабілографа вищі, ніж у їх однолітків з деформаціэю постави. У підлітків 13–14 та юнаків 16–17 років, як здорових так і з порушенням постави, за умови виконання нейродинамічного завдання з вербальними сигналами на нестабільній платформі стабілографа результати розумової працездатності покращувались, тоді як у дітей 7–8 та підлітків 10–11 років приєднання до нейродинамічного завдання моторного на нестабільній платформі не змінювало результати розумової працездатності.
