Кардаш Є. С. Видовий склад та екологія комах-філофагів листяних порід урбоценозів м. Харкова

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100460

Здобувач

Спеціальність

  • 091 - Біологія. Біологія

11-01-2022

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.053.046

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Анотація

Робота присвячена встановленню видового складу комах-філофагів, їхніх біоекологічних особливостей, поширення у міських насадженнях різних категорій та трофічної активності в в урбоценозах м. Харкова. Актуальність обумовлена тим, що зелені насадження міст в умовах високого антропогенного навантаження є уразливими до несприятливих чинників середовища, зокрема до пошкодження комахами. Наукова новизна досліджень полягає у визначенні у насадженнях міста Харків 143 видів філофагів. У порівнянні з 60-ми роками минулого століття встановлено збільшення кількості видів із потаємним і напівпотаємним способом життя, зменшення кількості видів великого розміру, появу адвентивних видів. Виявлено особливості розподілу філофагів за біологічними особливостями. Встановлено, що інтенсивність пошкодження листя комахами з відкритим способом життя зменшується від лісопарку до парків і вулиць, у доглянутих парках є меншою, ніж у недоглянутих, на вулицях у центрі міста – меншими, ніж на периферії, а на вулицях із сильним рухом транспорту – меншими, ніж на вулицях із слабким рухом транспорту. Удосконалено підхід до оцінювання шкідливості філофагів, обумовленої біологією та умовами середовища. Встановлено, що шкідливість філофагів із відкритим способом життя збільшується в ряду клен – липа – дуб – ясен – в’яз. Водночас показник середнього вилучення листя цими філофагами в обстежених насадженнях м. Харкова не перевищує 10 %, тобто вони не загрожують санітарному стану дерев. Відмінності у поширенні філофагів дають змогу вводити до складу породи, менш уразливі до пошкодження. Балове оцінювання шкідливості філофагів є доцільним застосовувати у програмах моніторингу, а методику аналізу метеорологічних показників – для прогнозування динаміки популяцій, і, за необхідності, термінів здійснення захисних заходів.

Файли

Схожі дисертації