Хвалибога Д. В. Тромбози системи нижньої порожнистої вени в плановій та ургентній хірургії – попередження розвитку тромбоемболії легеневої артерії

Дисертаційна робота присвячена запобіганню розвитку тромбоемболії легеневої артерії та підвищенню ефективності лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени в плановій та ургентній хірургії. Залежно від рівня периопераційної хірургічної стрес-реакції у хворих із плановою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ортопедичною патологією, оклюзійно-стенотичними захворюваннями аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок, що визначався за концентрацією глюкози та кортизолу у крові, встановлено рівні ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень у хірургічних пацієнтів: високий, помірний, низький та надмірно високий ризик розвитку післяопераційного венозного тромбозу. Так, у пацієнтів із високим ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень їхня частота склала 25,93 %, із помірним рівнем – 22,22 %, із низьким – 18,52 % та у хворих із надмірно високим ризиком – 33,33 %. Встановлено прямо пропорційну залежність розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень від рівня хірургічної стрес-реакції. Показано, що у пацієнтів із клінічними і лабораторними ознаками неспецифічної дисплазії сполучної тканини є підвищений ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у периопераційному періоді. Встановлено, що поєднання клінічних і лабораторних ознак неспецифічної дисплазії сполучної тканини та середнього і високого рівнів хірургічної стрес-реакції у хірургічних пацієнтів потенціює ризик розвитку периопераційних венозних тромбоемболічних ускладнень, що вимагає корекції тромбопрофілактики. Запропоновано встановлення емболонебезпечності венозного тромбозу шляхом визначення швидкості поширення зсувної хвилі в тромботичних масах при ультразвуковій тромбоеластографії.