Цукровий діабет (ЦД) й досі залишається однією з найактуальніших медико-соціальних проблем суспільства, адже належить до 10 найпоширеніших захворювань в усьому світі і призводить до ураження багатьох систем та органів. З огляду на це, пошук препаратів, що характеризуються не лише гіпоглікемічними властивостями, але й здатні зменшувати негативний вплив оксидативного стресу є важливим у терапії ЦД. Тому, отримання екстрактів плодів дерену справжнього та вивчення їх біологічних властивостей дасть змогу оцінити перспективу використання екстрактів як можливих препаратів для терапії діабету. У результаті аналізу якісного та кількісного складу отриманих екстрактів червоних і жовтих плодів дерену справжнього виявлено 29 основних сполук з двох груп: 8 іридоїдів і 21 фенольна сполука, зокрема антоціани, фенольні кислоти та флавоноли. Водночас, встановлено, що антоціани та похідні кемпферолу були ідентифіковані виключно в екстракті червоних плодів дерену справжнього. Виявлено, що вміст логанової кислоти у складі обох екстрактів є найвищим серед усіх ідентифікованих сполук та зокрема групи іридоїдів і тому, логанову кислоту екстрагували з жовтих плодів дерену справжнього і досліджували як окремий екстракт. Встановлено цукрознижувальний ефект екстрактів червоних і жовтих плодів дерену справжнього у щурів зі стрептозотоцин-індукованим діабетом за введення у дозі 20 мг/кг маси тіла впродовж 14 днів, на що вказують зниження концентрації глюкози та інтегрального показника площі під глікемічними кривими. Екстракт логанової кислоти не проявляв гіпоглікемічного ефекту. Виявлено інгібувальний ефект усіх досліджуваних екстрактів плодів дерену справжнього на активність ????-глюкозидази Saccharomyces сerevisiae. Водночас, доведено, що екстракти жовтих і червоних плодів проявляли змішаний, а логанова кислота – неконкурентний тип інгібування ????-глюкозидази, що може пояснити різницю в ефективності впливу екстрактів на активність ензиму in vitro та їх гіпоглікемічний ефект in vivo. З’ясовано, що екстракти плодів дерену справжнього сприяли приросту маси тіла у щурів з експериментальним ЦД. Також виявлено, що екстракти червоних і жовтих плодів сприяли збільшенню популяції еритроцитів із підвищеною стійкістю до кислотного гемолітика, водночас, введення логанової кислоти не зумовлювало позитивних змін, а розподіл еритроцитів за віковими популяціями продемонстрував збільшення клітин зі зниженою резистентністю. У результаті дослідження in vitro антиоксидантних властивостей екстрактів червоних і жовтих плодів Cornus mas L. на моделі мембран ліпосом з фосфатидилхоліну курячого яйця продемонстровано здатність обох екстрактів захищати ліпідну мембрану від вільних радикалів, індукованих хімічними та фізичними чинниками. Досліджено також in vivo антиоксидантні властивості екстрактів плодів Cornus mas L. та вперше встановлено їх вплив на про/антиоксидантний статус лейкоцитів периферичної крові щурів за ЦД. Виявлено, що досліджувані екстракти обумовлювали зниження рівня АФО, зменшенні інтенсивності процесів окисної модифікації білків і перекисного окиснення ліпідів в плазмі і лейкоцитах, а також сприяє підвищенню активності окремих ферментів антиоксидантної системи захисту в лейкоцитах крові тварин з ЦД. Підтверджено зв’язок МПО з розвитком оксидативного стресу за діабету, що виявлялося у зростанні рівня ще одного біомаркера окисного пошкодження протеїнів – кінцевих продуктів оксидації (AOPPs) в плазмі крові. З’ясовано, що екстракти червоних і жовтих плодів дерену сприяли зростанню активності МПО і рівня AOPPs у лейкоцитах, а екстракт логанової кислоти впливав лише на вміст кінцевих продуктів оксидації. Введення екстрактів червоних і жовтих плодів теж сприяло зниженню обох показників в плазмі крові, натомість логанова кислота проявляла свій ефект лише на активність МПО. Застосування екстрактів червоних і жовтих плодів дерену справжнього тваринам з ЦД зумовлювало зниження у плазмі вмісту кінцевих продуктів глікації (англ. AGEs), проте лише екстракт червоних плодів дерену спричиняв зниження рецепторів до них (RAGE), експонованих на мембрані лейкоцитів і розчинних у плазмі крові, що зумовлено гіпоглікемічними й антиоксидантними властивостями цього екстракту. Проаналізовано причини зниження активності ензимів антиоксидантного захисту та виникнення функціональних порушень у лейкоцитах за діабету. Встановлено зменшення поглинання флюоресцентно-міченого аналога глюкози лейкоцитами за експериментального цукрового діабету порівняно з контрольними показниками. Водночас виявлено зниження рівня АТФ в лейкоцитах крові щурів з діабетом. Введення екстрактів плодів дерену справжнього та логанової кислоти сприяло зростанню поглинання глюкози лейкоцитами та супутньому підвищенню рівня АТФ у цих клітинах.
