Дисертація є першим у науці спеціальним комплексним дослідженням повноважень слідчого та слідчого судді при поданні, розгляді та вирішенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій.
У дисертації досліджено правову природу та систему слідчих (розшукових) дій, які проводяться за ухвалою слідчого судді.
Сформульоване визначення повноважень слідчого при поданні, розгляді та вирішенні слідчим суддею клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, проведено їх класифікацію. Ці повноваження класифіковано за: переліком
слідчих (розшукових) дій, стосовно проведення яких подається клопотання; формою реалізації повноважень: повноваження щодо погодження клопотання, повноваження щодо подання клопотання, повноваження щодо участі у розгляді клопотання; специфікою нормативної регламентації: прямо визначені та відсильні; визначені як повноваження слідчого та як повноваження сторони обвинувачення; часом здійснення: попередні та наступні; режимом здійснення;
характером ініціації: самостійно-ініціативні (які реалізуються у силу потреб досудового розслідування щодо збирання доказів) та змагально-ініціативні.
Визначено поняття повноважень слідчого судді при розгляді та вирішенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій – це системна єдність прав та обов’язків слідчого судді суду першої інстанції, спрямовану на забезпечення охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також на збирання та перевірку доказів, які мають публічно-владний характер та реалізуються у передбаченій кримінальним процесуальним законом формі передбаченими кримінальним процесуальним законом засобами.
Повноваження слідчого судді стосовно слідчих (розшукових) дій поділяються наті, що пов’язані із: (1) охороною та захистом права на недоторканність житла чи іншого володіння особи, правом не зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя (обшук житла або іншого володіння особи; огляд житла або іншого володіння особи; слідчий експеримент в житлі чи іншому володінні особи; перевірка наявності невідкладних випадків для проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233 КПК України); (2) охороною права на свободу та особисту недоторканність (обшук особи; примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи; відбирання біологічних зразків у особи); (3) охороною права володіти, користуватися і озпоряджатися своєю власністю (відібрання зразків з речей і документів); забезпеченням доказування. Проведено класифікацію цих повноважень слідчого судді за: предметною спрямованістю; характером впливу рішення слідчого судді
на проведення слідчої (розшукової) дії; характером пізнавальної спрямованості діяльності; суб’єктом ініціації; формами реалізації; за режимом розгляду.
Досліджено підсудність клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; обґрунтовано, що у ст. 223 КПК України має бути закріплена норма стосовно підсудності клопотання, яка застосовуватиметься у разі відсутності спеціальних
норм стосовно підсудності окремих клопотань. Ця ж норма має передбачати рішення слідчого судді у разі виявлення, що клопотання йому не підсудне: у разі самостійного встановлення цього факту слід передбачити повноваження слідчого судді повернути клопотання; у разі виникнення спору про підсудність при змагальному розгляді клопотання слідчий суддя та сторони мають діяти у порядку, передбаченому ч. 2 та 3 ст. 34 КПК України.
Розглянуто клопотання слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій як кримінально-процесуальне рішення, указано, що воно є кримінальнопроцесуальним рішенням через повну відповідність його цільовій, суб’єктнофункціональній, роцедурно-правовій характеристикам кримінальнопроцесуального рішення.
Детально досліджено особливості мотивування усіх клопотань слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій. Запропоновано, що модельний змістмотивувальної частини клопотання слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій має містити: опис кримінального провадження; слідча (розшукова) дія, про проведення якої клопоче слідчий; особа, за участі або стосовно якої має проводитись слідча (розшукова) дія, або об’єкт, стосовно якого має проводитись слідча (розшукова) дія; підстави проведення слідчої (розшукової) дії; обґрунтування доказового значення даних, які планується
отримати; обґрунтування неможливості отримати інформацію іншим способом.
Доведено, що відсильний характер норм стосовно огляду житла чи іншого володіння особи є неефективним, оскільки чинні вимоги до клопотання про обшук житла чи іншого володіння особи не є релевантними огляду у житлі чи
іншому володінні особи у силу таких факторів: необхідністю оперативного проведення огляду до внесення відомостей до ЄРДР; істотною зміною вимог до клопотання про обшук; різної природи цих слідчих (розшукових) дій та їх різного ступеню інтрузивності.
