Дубас В. В. Вплив практики Європейської комісії «За демократію через право» на розвиток конституціоналізму в Україні

Дисертація присвячена дослідженню в українській науці конституційного права впливу практики Європейської комісії «За демократію через право» на розвиток конституціоналізму в Україні. У роботі здійснено комплексний теоретичний та практичний аналіз впливу практики Венеційської комісії, виокремлено форми впливу та охарактеризовано його наслідки на політико-правові процеси в Україні. У роботі виокремлено чинники, що зумовили особливу роль Венеційської комісії, а саме: правові основи її формування, принципи діяльності та компетенція. Значення практики Європейської комісії «За демократію через право» в системі джерел права та її впливу на конституційний розвиток національних держав обумовлюється її політико-правовим характером. Характер впливу практики Венеційської комісії на розвиток конституціоналізму в Україні визначається об’єктом свого спрямування та відповідною формою. У дисертаційній роботі сформульовано дефініцію поняття практики Європейської комісії «За демократію через право» як зовнішньої форми об’єктивації її діяльності, що є сукупністю загальних та індивідуальних актів рекомендаційного характеру, які приймаються в односторонньому порядку і не потребують імплементації. Практика Венеційської комісії є «м’яким правом» за наявності таких ознак: загальний характер, дія спрямована на необмежене коло суб’єктів міжнародного права та не вичерпується одноразовим застосуванням; є політично обов’язкова. Доведено, що вплив практики Європейської комісії «За демократію через право» на розвиток європейських держав на основі спільних цінностей та цілей здійснюється лише через систему інституційних механізмів, тобто відбувається у разі її використання міжнародними організаціями та їхніми органами, а також органами публічної влади національних держав. У роботі обґрунтовано, що вплив практики Венеційської комісії на розвиток конституціоналізму в Україні здійснюється (а) у прямих формах, (б) а також в опосередкованій формі. У дисертаційному дослідженні проведено класифікацію форм співпраці Європейської комісії «За демократію через право» та України, а саме: попередня форма співпраці та наступна. Акцентовано увагу на тому, як саме впливає використання практики Європейської комісії «За демократію через право» щодо і в межах України. Так, наголошено, що ця практика (1) запобігає виникненню конституційних конфліктів, (2) відіграє ключову роль під час ухвалення рішень міжнародними, передусім європейськими, організаціями щодо України у зв’язку зі сучасними євроінтеграційними процесами. Зроблено висновок, що використання практики Венеційської комісії може мати і позитивний для розвитку конституціоналізму в Україні ефект, і навпаки – може бути використана іншими суб’єктами права задля шкоди національній та загальнополітичній ситуації в країні. На основі аналізу закономірностей у практиці Венеційської комісії та тенденцій розвитку конституціоналізму в Україні розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України. Зокрема, запропоновано удосконалити низку зміни конституційних положень з метою оптимізації системи правління в Україні на шляху до утвердження українського конституціоналізму. Окрім того, проведено оцінювання ефективності законодавчого регулювання співпраці Верховної Ради України та Європейської комісії «За демократію через право» і запропоновано зміни до законодавства України задля налагодження співпраці парламенту України з Європейською комісією «За демократію через право».