Дисертаційна робота присвячена удосконаленню методів ранньої
діагностики, прогнозуванню розвитку діабетичної міопатії у дітей, хворих на
цукровий діабет 1 типу, та обґрунтуванню підходів щодо профілактики її
виникнення і прогресування шляхом вивчення факторів ризику її виникнення,
морфо-функціонального стану скелетних м’язів та вмісту міокінів у сироватці
крові.
В роботі наведені дані обстеження 178 дітей віком від 11 років до 17 років
(середній вік 14,09±0,31 років), серед яких 137 дітей, хворих на цукровий діабет
1 типу (ЦД1), що були розподілені на групи в залежності від тривалості перебігу
захворювання. До групи 1 увійшло 35 дітей з тривалістю перебігу цукрового
діабету 1 типу до 1 року, групу 2 склали 49 пацієнтів з тривалістю захворювання
від 1 року до 5 років, до групи 3 увійшло 53 дитини з перебігом ЦД1 5 років і
більше. Група контролю складалась із 41 умовно здорової дитини без
ендокринної патології. Всі групи були репрезентативні за віком та статтю.
За результатами проведеного обстеження встановлено, що у дітей, хворих
на ЦД1, при збільшенні тривалості перебігу захворювання та при
незадовільному глікемічному контролі спостерігалося порушення
функціонального стану м’язової системи, яке проявлялося у зменшенні м’язової
сили, як статичної, так і динамічної, що також супроводжувалося зменшенням
індексу скелетної мускулатури та збільшенням відсотку жирової маси, а це 3
свідчило про розвиток діабетичної міопатії, частота якої склала 27 %. Найбільш
суттєві зміни з боку м’язової системи спостерігалися серед дівчат, у яких
діабетична міопатія зустрічалася у 2,3 раза частіше, ніж серед хлопців (40,4 %
проти 17,5 %, відповідно, р<0,05), в той час як динапенія в 1,3 раза частіше
реєструвалася серед хлопців (хлопці – 55,0 %, дівчата – 42,1 %). Частота
розвитку діабетичної міопатії зростала при збільшенні тривалості перебігу
захворювання (r = +0,42 ) та незадовільному глікемічному контролі (r = +0,34).
Вперше встановлена частота
розвитку діабетичної міопатії у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу. Вперше
отримані дані щодо ультразвукової картини скелетних м’язів у дітей, хворих на
ЦД1, в залежності від статі, тривалості перебігу захворювання та стану
глікемічного контролю. Уточнені дані щодо функціонального стану скелетної
мускулатури у дітей, хворих на ЦД1, в залежності від статі, тривалості перебігу
захворювання та стану глікемічного контролю. Доповнені дані щодо вмісту
маркерів окислювального стресу (нітротирозину, гомоцистеїну) та рівнів
міокінів (міостатину, іризину, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-13) у хворих з
діабетичною міопатією та уточнені дані щодо їх рівнів в залежності від
тривалості перебігу захворювання і стану глікемічного контролю. Встановлені
патогенетичні фактори, які найбільше визначають розвиток діабетичної міопатії 6
у дітей, хворих на ЦД1, та уточнені предиктори розвитку даного ускладнення.
На підставі отриманих даних розроблено прогностичну модель розвитку
діабетичної міопатії у дітей, хворих на ЦД1. Науково обґрунтовані підходи
щодо профілактики розвитку, ранньої діагностики та терапії діабетичної
міопатії у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу.
Запропоновано новий спосіб діагностики діабетичної міопатії у дітей, хворих на цукровий діабет
1 типу, який дає змогу виявити доклінічні її прояви, оцінити ефективність
призначеної терапії, і полягає у проведенні сономіографії і додатковому
визначенні вмісту іризину (Патент України на корисну модель №138547 від
25.11.2019). Запропоновано прогностичну модель формування діабетичної
міопатії у дітей, хворих на ЦД1, для визначення подальшої тактики ведення
пацієнта. Розроблено діагностичний алгоритм дії лікаря, спрямований на
визначення групи ризику та ранню діагностику діабетичної міопатії у дітей,
хворих на ЦД1. Доведена необхідність включення в комплексну терапію дітей,
хворих на ЦД1, альфа-ліпоєвої кислоти та стато-динамічного фізичного
навантаження для профілактики розвитку і прогресування діабетичної міопатії.
