Лизень Є. В. Миротворчі місії під час польсько-української війни 1918 – 1919 рр.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню діяльності миротворчих місій під час польсько-української війни 1918–1919 рр. Ґрунтовно вивчено маловідомі аспекти діяльності різноманітних миротворчих місій у Східній Галичині та міжнародної комісії Луїса Боти в рамках Паризької Мирної Конференції (далі – ПМК). Проаналізовано основні геополітичні чинники, що впливали на формування політики Антанти щодо Польщі та Західно-Української Народної Республіки (далі – ЗУНР). Досліджено походження та діяльність основних дипломатичних місій щодо врегулювання польсько-українського військового конфлікту 1918–1919 рр. Джерела для написання дисертації поділено на архівні, періодичні видання, мемуари і спогади зазначеного періоду. Проаналізовано неопубліковані та опубліковані архівні матеріали, які знаходяться в польських та українських архівних установах та тогочасну періодику, яка міститься в бібліотеках та архівах міст Києва, Львова, Івано-Франківська, Кракова та Перемишля. Розглянуто українську та зарубіжну наукову літературу та виокремлено п’ять основних груп історіографічних джерел. Зокрема, охарактеризовано зміст праць загального характеру, спеціалізованих досліджень, присвячених діяльності миротворчих місій, вивченню геополітичних інтересів Антанти у Галицькому регіоні та дипломатичних аспектів вирішення долі спірних польсько-українських територій. Розкрито методологічний інструментарій дисертаційної роботи. Охарактеризовано загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження, принципи наукового пізнання, яких дотримувався дисертант при написанні наукової роботи. Використовуючи науково-теоретичні методи пізнання, у роботі всесторонньо висвітлено ключові аспекти військово-дипломатичної політики Антанти щодо ЗУНР та Польщі. Зокрема, вдалося уточнити низку ключових фактів щодо перших військово-дипломатичних місій Антанти, вивчено політичні погляди членів цього блоку, їхнє ставлення до польсько-українського протистояння у Східній Галичині та уявлення про майбутнє спірних територій цього регіону. У роботі стверджено, що вже після перших жертв польсько-українського протистояння у м. Львові, відбулись перші спроби примирення. Підкреслено, що намагаючись припинити кровопролиття, сторони конфлікту на протязі трьох тижнів боїв у місті проводили переговори щодо припинення військових дій. Коротко проаналізовано появу першої неофіційної місії Антанти на чолі з французьким поручником Анрі Віллемом та його вплив на хід переговорного процесу між поляками та українцями у м. Львові.