Прус О. В. Значення мікробної флори носо- та ротоглотки і імунної відповіді дітей в формуванні варіантів клінічного перебігу та результатів інфекційного мононуклеозу

Мета дослідження: удосконалення раннього прогнозування варіантів клінічного перебігу та результатів інфекційного мононуклеозу у дітей на основі вивчення клінічних проявів хвороби, встановлення мікробного пейзажу слизової оболонки носо- та ротоглотки, а також реакції інтерлейкінів крові та імунного статусу хворих.Критеріями включення у дослідження були: вік від трьох років до дев'яти, середньої тяжкості або тяжкий перебіг інфекційного мононуклеозу, підписана інформована згода батьків або опікунів на участь у дослідженні. Критеріями виключення були: вроджені або набуті імунодефіцити, наявність аутоімунних захворювань, вживання імуномодулюючих, стероїдних засобів упродовж останнього місяця, наявність хронічної супутньої патології, яка могла вплинути на результати дослідження. Групи спостереження були рандомізовані та однорідні за віковими показниками та ступенем тяжкості ІМ. Клінічний матеріал було отримано у 184 дітей віком від 3 до 9 років. У 30 здорових дітей відповідного віку брали кров на імунологічне дослідження за згодою батьків. Залежно від колонізації бактеріальною флорою носо- і ротоглотки формували групи спостереження: перша (31 дитина) – при бактеріологічному дослідженні мазків зі слизової носа та тканин мигдалин виявлений Staphylococcus aureus; друга (33 дитини) — Streptococcus pyogenes в поєднанні з Staphylococcus aureus; третя група (60 дитина) – Streptococcus pyogenes; четверта (29 дітей) — E. Coli; п'ята група (31 дитина) – Streptococcus pyogenes в поєднанні з E. Coli. У всіх дітей представлених груп зазначені мікроорганізми визначалися в концентраціях 10-3 - 10-7 ступеня.Практичній охороні здоров’я надано нові дані про особливості клінічного перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей з колонізацією носо- і ротоглотки Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, E.coli в гострий період захворювання та в період реконвалесценції (8 - 14 день від госпіталізації), зміни лабораторних і імунних показників цих хворих в динаміці хвороби, що розширяє діапазон теоретичних знань лікаря практичної медицини, сприяє ранній діагностиці та обґрунтованому лікуванню таких хворих, скорочує дні госпіталізації та покращує якість життя дітей. Практичній охороні здоров'я надано об’єктивні критерії для прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей. Результати роботи розширили діапазон знань лікаря практичної медицини стосовно патогенезу патологічного процесу, порушень клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді, цитокінового реагування при інфекційному мононуклеозі у дітей. Практичній медицині надано модель раннього прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу удітей, на підставі якої в дебюті хвороби з урахуванням клініко-імунологічних даних можна з високою вірогідністю (80%) прогнозувати тяжкий варіант перебігу. Останнє дозволяє своєчасно визначати обсяг терапевтичної тактики. Виявлені особливості перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей з різною бактеріальною колонізацією носо- і ротоглотки сприятимуть удосконаленню лікувально-діагностичного процесу в умовах стаціонарного лікування.