Дисертацію присвячено вивченню конкреційних Ферум-Манганових новоутворень в профільно-диференційованих ґрунтах Прибескидського Передкарпаття для встановлення їхньої генези, класифікаційного статусу та спрямованості елементарних ґрунтотворних процесів. У межах Прибескидського Передкарпаття діагностували два види конкреційних Ферум-Манганових новоутворень: ортштейни - у дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах та нодулі - в буроземно-підзолистих оглеєних ґрунтах. Ортштейни овальної або трубчастої форми із добре вираженими зовнішніми контурами, чіткою внутрішньою структурою із бурими кільцями акумуляції Феруму та чорними кільцями акумуляції Мангану. Нодулі буроземно-підзолистих оглеєних ґрунтів неправильної, нерегулярної форми, ущільненої консистенції із нечіткими дифузними контурами, гострими кутами, чорного, темно-сірого забарвлення, приурочені до середньої частини профілю, а саме до елювіального та ілювіального горизонтів. В лабораторних умовах встановлено їхній відсотковий вміст та проведено групування за фракціями. Встановлено, що важливими чинниками формування конкреційних Ферум-Манганових новоутворень є важкосуглинковий та глинистий гранулометричний склад ґрунтів та порід, диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом. Суглинковий гранулометричний склад ґрунтотворних порід, диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом, надлишкове зволоження, діяльність специфічної та неспецифічної мікрофлори спричиняє оглеєння профілю дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтів та утворення в їхніх межах ортштейнів. Глинистий гранулометричний склад ґрунтотворних порід та диференціація профілю за мулом обумовлює низьку водопроникність та тривале перезволоження профілю буроземно-підзолистих ґрунтів, домінування відновних умов, мінімізацію глеє-елювіальних процесів та формування нодулів інсітно. Відмінності у валовому хімічному складі ортштейнів та дрібнозему підтверджують гіпотезу про їхнє формування внаслідок ексітної генези, а коефіцієнт нагромадження засвідчує про акумуляцію Феруму, що визначає буре забарвлення ортштейнів, а чорні кільця – зумовлені акумуляцією Мангану. У дрібноземі та нодулях буроземно-підзолистих оглеєних ґрунтів розподіл та відсоткове співвідношення елементів практично однаковий. Коефіцієнт нагромадження засвідчує про акумуляцію Мангану, нагромадження інших оксидів менше одиниці, що підтверджує теорію їхнього інсітного утворення, формування під дією внутрішньоґрунтового оглинення та мінімальну інтенсивність глеє-елювіального процесу. Встановили та оцінили валові форми Феруму, його силікатні, несилікатні, окристалізовані, аморфні форми в профільно-диференційованих ґрунтах Прибескидського Передкарпаття та Fe-Mn новоутвореннях, що сформувалися у межах генетичних горизонтів з метою діагностики елементарних ґрунтотворних процесів та встановлення ґенези. Дослідження елементного та мінералогічного складу Ферум-Манганових новоутворень проведено мікроренгеноспектрометричним методом. Встановлено, що внутрішня структура ортштейну складена системою концентричних кілець, які відрізняються за забарвленням, а в їхніх межах акумулюються різні хімічні елементи. Вміст Феруму зумовлює їхнє буре забарвлення, а формування чорних кілець зумовлене переважанням в їхніх межах Мангану, Алюмінію та Кальцію. Нодулі характеризуються нерегулярною формою, елементний склад внутрішньої структури однорідний, проте їхня поверхня покрита плівками в яких межах значний відсоток складає Оксиген, Манган, Алюміній, Силіцій та Ферум, а їхнє темно-сіре, чорне забарвлення зумовлює Магнезит. Результатами нашого дослідження встановлено, що у профільно-диференційованих ґрунтах слід розрізняти два види конкреційних Ферум-Манганових новоутворень: ортштейни та нодулі, які відрізняються за морфологічними та мікроморфологічними особливостями, валовим хімічним складом та співвідношенням форм Феруму.
