У дисертації здійснено комплексне наукове дослідження, присвячене особливостям розслідування злочинів, вчинених службовими особами юридичних осіб публічного права, а також розробка на цій основі комплексу методичних рекомендацій, щодо розслідування вказаних злочинних діянь. Висвітлено погляди на сучасний стан та розвиток корупційної злочинності, особливості та перспективи удосконалення процесу розслідування злочинів, вчинених службовими особами юридичних осіб публічного права. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто дисертантом.
Аналіз теоретико-методологічних основ дослідження надав можливість розробити авторську інтерпретацію злочинів, вчинених службовими особами юридичних осіб публічного права, під якими варто розуміти суспільно небезпечні, протиправні діяння, вчинені спеціальним суб’єктом, службовою особою юридичної особи публічного права, наділеною адміністративно-господарськими або організаційно-розпорядчими повноваженнями, з корисливої або іншої особистої зацікавленості, що спричинили істотне порушення прав і законних інтересів громадян, установ, суспільства чи держави.
Запропоновано внести зміни та доповнити п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» поняттям «службові особи юридичної особи публічного права», під яким пропонується розуміти окремих працівників юридичної особи публічного права, які постійно або тимчасово наділені службовими повноваженнями у сферах: управління й розпорядження державним (комунальним) майном; керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників.
Найбільш поширеними злочинами, які вчиняються службовими особами юридичних осіб публічного права, є такі: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України); протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, вчинене службовою особою з використанням службового становища (ч. 3 ст. 2062 КК України); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК України); зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України); легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України).
