Основним напрямком у процесі збереження здоров’я працездатного населення є своєчасне проведення профілактичних заходів, спрямованих на ранню діагностику вже наявних захворювань та виявлення граничних станів, що в подальшому можуть стати передумовами часткової або повної втрати працездатності. Особливого значення проведення превентивних заходів набувають для працівників ризиконебезпечних професій, зокрема військовослужбовців, працівників критичних структур життєзабезпечення населених пунктів та офіцерів запасу, до складу яких входять медики.
Для виявлення відхилень від цільових показників норми для певного віку та професії, згідно з чинним законодавством України, використовуються періодичні профілактичні медичні огляди, співбесіди з психологами та психофізіологічні огляди. Проте, незважаючи на проведення даних заходів, в нашій країні донозологічній діагностиці захворювань приділяється вкрай мало уваги, що утруднює своєчасне виявлення цільових груп для проведення профілактичних заходів. Це стосується не тільки спеціалістів, які вже приступили до виконання службових обов’язків, але й осіб, які знаходяться на етапі навчання в закладах вищої освіти.
Систематичний моніторинг психофізіологічного стану та стресостійкості як курсантів, так і студентів є важливою передумовою для збереження кадрового потенціалу фахівців, чия робота пов’язана з постійних психоемоційним напруженням, дією стресових чинників та ризиком для життя, а своєчасне проведення заходів превентивної реабілітації сприятиме зниженню виникнення
хвороби адаптації та розвитку деструктивних механізмів реакції і захисту в разі виникнення стресової ситуації.
Метою дослідження було наукове обґрунтування критеріїв та формуванні програми превентивної реабілітації військовослужбовців на основі оцінки психофізіологічного статусу курсантів Національної академії Національної гвардії України та студентів закладів вищої медичної освіти під час їх навчання за допомогою моделювання мікро-стресового навантаження з використанням технологій доповненої та віртуальної реальності.
Завдання дослідження:
1. Проведення аналізу медико-соціологічних показників (показників здоров’я, соціально-демографічних даних, показників, що характеризують навчальний процес) у курсантів НАНГУ та студентів МЗВО під час використання в процесі навчання технологій доповненої реальності та технологій віртуальної реальності.
2. Оцінка психофізіологічного статусу респондентів (курсантів НАНГУ та студентів МЗВО) та визначення особливостей індивідуальних психофізіологічних станів курсантів, що мають передумови до виникнення соматичної патології, пов’язаної з професійними стресогенними факторами.
3. Оцінка психологічного статусу респондентів (курсантів НАНГУ та студентів МЗВО), їх стресостійкості та наявних адаптаційних резервів курсантів для визначення їх придатності до виконання поставлених службових завдань.
4. Проведення оцінки ВСР у курсантів НАНГУ та студентів МЗВО включно з оцінкою їх психоемоційного стану.
5. Виділення та обґрунтування критеріїв для проведення програми превентивної реабілітації.
6. Розробка, наукове обґрунтування використання в закладах вищої освіти програми превентивної реабілітації нейрофункціональних порушень і психофізіологічних показників, що обумовлюють стан адаптаційного потенціалу у курсантів.
