У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз використання Російською Федерацією (РФ) впливу на історичну свідомість цільових аудиторій під час ведення інформаційного протистояння з Україною. Такий вплив здійснюється щодо цільових аудиторій як усередині України, так і в самій РФ, а також на рівні світової спільноти.
Актуальність дослідження зумовлена надзвичайною важливістю завдання щодо нейтралізації загроз національній безпеці України. Однією з таких загроз є спроби РФ трансформувати суспільну свідомість українського соціуму, у тому числі із використанням історичного чинника. Метою таких дій є зміна поведінки цільових аудиторій у необхідному агресору форматі, розхитування суспільної єдності, руйнація в суспільній свідомості історичного фундаменту єдності нації, просування в інформаційному просторі ідеї «руського міра».
Детальний аналіз прийомів та засобів, які використовує РФ для досягнення таких цілей, надав змогу запропонувати ефективну модель протидії інформаційній агресії через вплив на історичну свідомість. Особливістю виконання такого завдання стала необхідність застосування трансдисциплінарного підходу, який потребує синергетичного поєднання таких наук, як історія, політологія, соціологія, психологія, соціальні комунікації, юриспруденція та інші. Спроба дослідження феномену інформаційного протистояння в площині історичної свідомості, за умови обмеження рамками будь-якої з названих наук, не дала б змоги осягнути загрозу національній безпеці України в усій її повноті, а отже, й окреслити можливі заходи протидії.
Проведений аналіз та надана коротка характеристика інформаційного простору, як середовища, у якому ведеться інформаційна війна, а також основних каналів інформації, які використовуються для надання інформаційного впливу. У якості основних каналів інформації, що відіграють роль засобів доставки «інформаційної зброї» до об’єктів ураження, якими є різноманітні цільові групи, на які поділено противником українське суспільство, використовуються сучасні засоби масової інформації (ЗМІ) та засоби масової комунікації (ЗМК).
Проаналізовані наукові погляди на феномен історичної свідомості, та можливості використання впливу на історичну свідомість для досягнення певного контролю над поведінкою цільових аудиторій як одного з найбільш ефективних сучасних методів ведення інформаційної війни.
Узгодженість інформаційного впливу на історичну свідомість в різноманітних ЗМК та ЗМІ, ідентичність репрезентованих наративів, синхронні коливання інтенсивності впливу свідчать про глибоке, централізоване планування їхнього спільного використання. Має місце практично повний контроль російської влади над усіма каналами інформації та продумане використання ефекту синергії одночасного масового застосування всіх доступних каналів інформації для впливу на історичну свідомість. У російському суспільстві організовано підготовку у вищих навчальних закладах спеціальних фахівців із публічної історії, які спроможні на професійному рівні генерувати історичний контент та подавати його у форматі, прийнятному для відповідних цільових груп.
З урахуванням проаналізованих чинників, пропонується удосконалена модель протидії інформаційному впливу РФ на історичну свідомість українського суспільства. Така модель передбачає одночасне застосування таких трьох форм протидії:
– постійний моніторинг інформаційного простору для ідентифікації НІВ на історичну свідомість;
– зниження рівня НІВ за допомогою санкційних заходів до ідентифікованих акторів, які створюють НІВ на історичну свідомість;
– створення в українському інформаційному просторі такого інформаційного середовища, яке б забезпечило якомога менший рівень сприйнятливості до інформаційного впливу.
Найбільш перспективною вбачається третя форма протидії з названих. На думку автора дослідження, її практична реалізація пов’язана виключно зі створенням максимально можливої кількості якісного правдивого історичного контенту, споживаючи який кожен індивідуум буде виносити власне, а не нав’язане владою, виважене відношення щодо тих чи інших історичних подій, процесів, постатей. На кожну інформаційну операцію держави-агресора в будь-якому форматі має бути адекватна відповідь у вигляді відповідного контенту, що дасть змогу індивідууму винести власну оцінку, спираючись не на імперативний формат подання інформації з готовим рішенням, а на фактичну обізнаність у відповідних історичних подіях. Сукупність таких індивідуальних оцінок загалом і формує у кожний момент часу історичну свідомість нації.
