Чухрієнко А. В. Особливості лікування виразкових кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у літніх хворих

Мета роботи: удосконалення діагностично-лікувальної тактики у категорії літніх пацієнтів з виразковими шлунково-кишковими кровотечами на фоні гострого коронарного синдрому за рахунок розроблення шкали прогнозування виникнення рецидиву кровотечі на основі дослідження основних клініко-імунологічних показників. В основу роботи покладено результати клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження, власних спостережень консервативного та хірургічного лікування хворих. В дисертаційній роботі проаналізовані результати ретроспективного когортного (n = 609) та проспективного (n = 85) досліджень. Основна група (n = 35) включала хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки на фоні гострого коронарного синдрому (ГКС). Залежно від виду терапії, направленої на лікування фонової патології, пацієнти були розподілені на підгрупу А (n = 20), які приймали моноантитромбоцитарну терапію (МАТ) та підгрупу Б (n = 15), які приймали подвійну антитромбоцитарну терапію (ПАТ). 50 пацієнтів групи порівняння (контролю) – без гострої серцево-судинної патології, які не приймали антитромбоцитарну терапію. Статистично значущих гендерних розбіжностей між групами не було виявлено (р = 0,984). Науково обґрунтовано новий підхід до вирішення актуального задачі, яка передбачала удосконалення діагностичної та лікувальної тактики ведення літніх пацієнтів зі шлунково-кишковими кровотечами виразкового ґенезу на фоні гострого коронарного синдрому за допомогою розробленої шкали прогнозування ризику виникнення рецидиву шлунково-кишкової кровотечі. Підтверджена доцільність дослідження зв’язку динаміки рівня основних показників імунної системи, hs С-реактивного білка та тропоніну Т з клініко-ендоскопічною картиною. Розширені уявлення про фактори ризику виникнення рецидивних кровотеч у представленої категорії пацієнтів за рахунок проведення статистичних досліджень (кореляційний аналіз, ROC-аналіз, обчислення показника відношення шансів). Вперше доказано за допомогою використання рівняння логіт-регресії, що головними предикторами виникнення рецидиву шлунково-кишкової кровотечі в алгоритмі діагностично-лікувальної тактики у літніх хворих (61 – 89 років) з ГКС є стан місцевого ендоскопічного гемостазу F I – F II, тропонін Т > 0, hs СРБ > 63 мг/л. При високому та дуже високому ризиках розвитку рецидиву кровотечі алгоритм передбачає виконання оперативного втручання за удосконаленою методикою хірургічного лікування кровоточивої виразки. Визначено головні критерії для визначення діагностично-лікувальної тактики у пацієнтів з виразковими шлунково-кишковими кровотечами на фоні гострого коронарного синдрому. Запропоновано шкалу прогнозування ризику виникнення рецидиву шлунково-кишкових кровотеч у даної категорії пацієнтів. Розроблено та доведено доцільність алгоритму проведення діагностики та вибору методу лікування у літніх хворих з виразковими шлунково-кишковими кровотечами на фоні гострого коронарного синдрому. Розроблено та впроваджено в клінічну практику удосконалений спосіб хірургічного лікування кровоточивої виразки пілоробульбарного відділу шлунка та отримано Патент на корисну модель № 139011 від 10.12.2019 р., доведена його ефективність. Розроблений алгоритм діагностично-лікувальної тактики у категорії літніх пацієнтів направлений на поліпшення результатів лікування групи пацієнтів з високим оперативним та анестезіологічним ризиком. Отримані дані є доцільними для використанні у практичній діяльності лікарів – хірургів та у навчальному процесі на кафедрах хірургії.