Скринчук О. Я. Фармакогностичне дослідження катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) і катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch)

У дисертаційній роботі наведено результати комплексного порівняльного фармакогностичного вивчення листків і коренів, культивованих в Україні, двох видів роду Катран (Crambe L.) родини капустяні (Brassicaceae) – катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) і катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch). Проведено морфолого-анатомічний аналіз катрану серцелистого і катрану коктебельського листків і коренів, визначено основні діагностичні макро- і мікроскопічні ознаки. Розроблено проєкти методів контролю якості (МКЯ) «Катрану серцелистого листки» і «Катрану серцелистого корені». Визначено оптимальні умови одержання густих екстрактів з листків і коренів катрану серцелистого і катрану коктебельського, на які розроблено проєкти МКЯ «Катрану серцелистого листків екстракт густий» і «Катрану серцелистого коренів екстракт густий». Встановлено гостру токсичність густих екстрактів з катрану серцелистого і катрану коктебельського листків, які за класифікацією К. К. Сидорова віднесено до VI класу токсичності – практично нешкідливі речовини, ЛД505000 мг/кг. Проведено фармакологічне дослідження густих екстрактів з катрану серцелистого і катрану коктебельського листків і коренів, встановлено наявність гепатопротекторної та антиоксидантної активності. Досліджувані густі екстракти у дозі 100 мг/кг проявляли гепатопротекторну дію, яка дещо поступалася за активністю препарату порівняння «Силібініну». Досліджено антиоксидантну активність густих екстрактів з листків і з коренів катрану серцелистого і катрану коктебельського in vitro. Густі екстракти листків обох видів катрану у порівняні з густими екстрактами коренів продемонстрували кращу здатність поглинати вільний радикал DPPH. Їх значення ІС50 було (358,27 ± 2,78) мкг/мл та (374,18 ± 3,57) мкг/мл відповідно.