Грицишина Л. В. Припинення шлюбу в сімейному праві

Дисертаційне дослідження присвячене порядку припинення шлюбу та його правовим наслідкам. Наголошено, що інститут припинення шлюбу в сімейному праві є сукупністю правових норм, які охоплюють правові відносини щодо підстав та форм припинення шлюбу й торкаються порядку здійснення особистих немайнових та майнових прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків батьків та дітей на етапі розгляду та вирішення питання щодо припинення шлюбу, застосування різноманітних процедур, спрямованих на збереження сім’ї та правове регулювання юридичних наслідків припинення шлюбу. Серед причин розірвання шлюбу виділено дві групи – об’єктивні та суб’єктивні. Дослідження стану наукових пошуків у сфері проблематики припинення шлюбу доводить недостатній рівень наукових робіт та наявність широкого кола практичних та теоретичних питань, які потребують свого вирішення. Проаналізовано й доведено, що вивчення історичних традицій сімейного права допомагає виявити сутність сучасного сімейного права, сприяє глибшому розумінню його призначення в житті суспільства та окремих норм сучасного сімейного та цивільного права. Особливо важливим для дослідження інституту припинення шлюбу в національному сімейному праві є доба формування української нації, яка припадає на XVII-XVІІI ст.ст. Для шлюбності XVII-XVІІI ст. ст. в Україні було характерним таке унікальне для середньовічної Європи явище, як розлучення, причому воно відбувалося не лише з причин, які допускала церква, а й через незгоду в подружньому житті, навіть через утрату довіри та любові або хронічну хворобу одного із подружжя. Детальність у регулюванні питання припинення шлюбу простежується в таких історичних нормативно-правових джерелах: Статут Великого князівства Литовського (1688р.), Права, за якими судиться малоросійський народ (XVIII ст.), Зібрання малоросійських прав (1807 р.), Звід законів Російської імперії (1832 р.), Загальне цивільне уложення Австрійської імперії (1811р.). На жаль, період відновлення Української державності на початку ХХ століття був нетривалим і не дав нам на тлі безжалісної боротьби УНР та Гетьманату із зовнішніми ворогами достатнього історичного матеріалу, щоб оцінити такі особливості. Сучасне сімейне законодавство України є наслідком спроби здійснити синтезу найкращих правових надбань минулих історичних епох у сфері припинення шлюбу. Однак, водночас не були повною мірою враховані сучасні світові тенденції, що зумовлює актуальність компаративістського аналізу цього питання.