Котик Ю. Я. Ерозивно – виразкові ураження гастродуоденальної зони у військовослужбовців: фактори ризику, діагностика, лікування

У дисертаційній роботі проведено аналіз поширення ерозивно-виразкових захворювань гастродуоденальної зони серед військовослужбовців Збройних Сил України, визначено епідеміологічні особливості та динаміку ерозивно-виразкових уражень (ЕВУ) шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК) серед військовослужбовців різних категорій, що перебували на лікуванні у клінічних центрах Міністерства Оборони України. Основна частина дослідження стосувалась вивчення факторів ризику, «агресії» та «захисту», клінічної та фармакоекономічної ефективності схем лікування військовослужбовців з H.pylori-асоційованими та H.pylori-неасоційованими ерозивно-виразковими захворюваннями гастродуоденальної зони (ГДЗ). Актуальність проблеми ерозивно-виразкових уражень ГДЗ визначається розповсюдженістю цих змін слизової оболонки гастродуоденальної зони при захворюваннях органів травлення, які здебільшого мають хронічний характер. Незважаючи на сучасні досягнення в медицині, хвороби органів травлення займають одне з провідних місць у загальній структурі захворюваності військовослужбовців та цивільного населення, характеризуються хронізацією процесу, нерідко атиповим перебігом, широким спектром ускладнень, що в цілому значно погіршують якість життя пацієнтів. Поряд з цим, відмічається зростання частоти кислотозалежних захворювань шлунку та ДПК у військовослужбовців, які безпосередньо брали участь у бойових діях на сході України. Варто зазначити, що зростання частоти ерозивно-виразкових захворювань в учасників бойових дій часто є наслідком бойової травми, яка безпосередньо або опосередковано призводить до виникнення уражень слизової шлунку та ДПК. Такі захворювання характеризуються рецидивуючим перебігом та ускладненнями і в перспективі можуть мати негативні соціальні наслідки.