Дана дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасного стану амфібій фауни Правобережного Полісся України, збору актуальних даних про їх розповсюдження, дослідженню особливостей їх екології, біології та морфології, виявленню територій, кліматично сприятливих для збереження амфібій на сьогоднішній день та у майбутньому (2050 рік), а також створенню нових природоохоронних територій.
Дослідження було проведено на матеріалі, що складається із власних зборів (більше 70 експедиційних виїздів у 2013-2021 роках), знахідок «citizen science», даних інтернет-ресурсів iNaturalist, UkrBIN та GBIF, матеріалів музейних колекцій, представлених у Києві, Харкові, Львові та Чернівцях. Геокодування точок виконано у програмах MAPS.ME та Google Earth Pro з подальшою візуалізацію в геоінформаційній системі QGIS (v.2.18). Геоінформаційне моделювання виконано у програмі Maxent (v.3.4.0) для 19 біокліматичних факторів доступних на відкритому ресурсі WorldClim. Кліматичні зміни, використані для моделювання, взяті за моделлю MIROC-6 ssp126 для 2050 року. Оцінку результатів моделювання виконано в середовищі R. Дослідження вентрального забарвлення B. bombina проводили з використанням програми Vidana (v.1.0.1beta). Зовнішні морфологічні аномалії описувалися з розрахунком частоти трапляння аномальних особин (Pas, %), загального спектра виявлених аномалій (Sap) та парціальної частоти трапляння аномалій (Aas, %). Видову приналежність особин жаб роду Pelophylax визначали за зовнішніми морфологічними ознаками та електрофоретичним аналізом видоспецифічного генетичного маркера - гена Ldh-B. Для створення нових територій Смарагдової мережі використовувалася програма Standard SDM Manager (v.4.2.3).
Під час досліджень було зібрано базу даних знахідок амфібій з 1911 геокодованих точок, з яких власні знахідки становлять 32,75%, а 48,61% в знахідок є новими для досліджуваної території.
На території Правобережного Полісся виявлено 13 таксономічних одиниць (12 видів та 1 гібрид) батрахофауни. Вперше за останні 20 років підтверджено наявність репродуктивної популяції очеретяної ропухи (E. calamita). За 40-річний період в популяціях амфібій Правобережного Полісся відбулися зміни у морфології (збільшення випадків морфологічних аномалій, реєстрація нових, не описаних раніше в літературі, морф), а також фенологічних особливостей (зсув часових рамок нерестового періоду, порушення зимівлі). Під час дослідження біотопічного розподілу амфібій визначено, що найбільш цінними територіями-рефугіумами є річкові долини. Вперше створено переліки видів амфібій, які є найбільш характерними для лучних оселищ за класифікацією EUNIS.
Підраховано середній ступінь забарвленості черева B. bombina, що становить 45,8%. В досліджених особин було виявлено усі 5 кластерів відомих феноморф, а також виявлено середній кореляційний зв`язок між цим показником та координатою знахідки, що демонструє так звані кліни мінливості.
В ході дослідження зовнішніх морфологічних аномалій виявлено 12 випадків їх масового прояву. Під час досліджень аномалій шкіри було підраховано, що відсоток особин з цим типом аномалій має тенденцію (слабкий кореляційний зв'язок) бути вищим в регіонах з більшим інтегрованим показником людського впливу (Human Footprint). Найбільшу кількість аномальних особин було зареєстровано для амфібій комплексу зелених жаб (комплекс «Pelophylax esculentus» – 57,5%). Найвища парціальна частота трапляння аномалій підрахована для аномалій шкіри – 52,8%, інші типи аномалій траплялись поодиноко.
В ході роботи вперше проведено біокліматичне моделювання сприятливих в кліматичному плані територій як на сьогоднішній день складають (у % території досліджень) для P. ridibundus – 20,73%, H. orientalis – 15,89%, B. viridis – 9,31%, B. bombina – 29,97%, P. fuscus – 9,98%, L. vulgaris – 16,77%, E. calamita – 4,63%, R. temporaria – 12,93%, B. bufo – 17,97%, T. cristatus – 18,88%, гібрид P. ridibundus x P. lessonae – 11,84%, P. lessonae – 5,91%, R. arvalis – 28,68%. Виявлено, що для більшості видів в кліматичному плані, територія Правобережного Полісся до 2050 року, буде залишатися сприятливою, в той час як P. lessonae та R. arvalis матимуть значно менше сприятливих з точки зору клімату територій.
На території досліджень було створено 8 нових об`єктів Смарагдової мережі України, з яких 6 офіційно є затвердженими Секретаріатом Бернської конвенції і ще 2 є наразі сайтами-кандидатами, та підготовано проекти створення 5 нових об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Наукова новизна роботи полягає в отриманні актуальних даних щодо стану популяцій амфібій Правобережного Полісся, а саме даних про чисельність та тренд її зміни, проведенні аналізу наявності територій кліматично сприятливих для існування амфібій в рамках сьогодення та майбутнього. Вперше проведено аналіз морфологічних аномалій амфібій для цієї території, а також уточнено дані щодо морфологічних описів цієї групи тварин з досліджуваної території.
