Бондаренко Т. В. Педіатричні наслідки перенесеної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії новонароджених та можливості медичної і соціальної корекції

За результатами проведеного обстеження 214 дітей вперше отримано дані щодо гендерних особливостей перебігу гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в неонатальному періоді новонароджені хлопчики з ГІЕ достовірно частіше страждали на апное, судоми та виразну протеїнурію. Вперше встановлено наявність зв’язку між рівнем прозапальних цитокінів, досліджених в перші 3 дні життя доношених дітей з ГІЕ, та несприятливими наслідками ураження мозку у віці 12 місяців. Так, ІЛ-6 був у 3 рази вищим, ніж у дітей з ГІЕ без несприятливих віддалених наслідків. Показник ФНП-а в цій групі був вищим на 30%. Показники корелюють з оцінкою за Апгар при народженні, тривалістю ШВЛ та оксигенотерапії. Показник вмісту IЛ-6 у сироватці крові в ранньому неонатальному періоді є чутливим (73,3 %) і специфічним (72,2 %) маркером щодо прогнозування несприятливих віддалених наслідків ГІЕ. Вперше показано, що формування інвалідності внаслідок ГІЕ має гендерні та вікові особливості. Так, серед дітей-інвалідів переважали хлопчики (69,57 %). З віком кількість дітей з встановленою інвалідністю зростала від 9,52 % у 1 рік до 15, 65 % у 3 роки та залишалася без змін у віці 6 років. Вперше з’ясовано, що серед патологічних станів дітей з наслідками ГІЕ переважали у віці 3 років анемія, виявлена у кожної четвертої дівчинки та кожного п’ятого хлопчика з важкою ГІЕ в анамнезі, офтальмологічні захворювання у 23, 5 % хлопчиків цієї групи та бронхіальна астма у 9,52 % дітей. Вперше встановлено, що смертність дітей, що перенесли ГІЕ в неонатальному періоді, у перші 6 років життя склала 2, 72 %. Доповнено наукові дані щодо чинників ризику виникнення гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених дітей, зокрема вплив стану здоров’я матері, ускладнення вагітності та пологів, новими даними про негативну роль групи крові А(ІІ) та резус-негативного фактору та протективний вплив групи крові О(І). Підтверджено негативну роль чиннику низької акушерської активності (планового та екстреного кесарева розтину, вакуум-екстракції). Отримано нові дані щодо поліпшення наслідків перенесеної ГІЕ: резервом є рання реабілітація у неонатальному періоді та ширше застосування амбулаторної реабілітації в умовах катамнестичного центру, а стаціонарної - в умовах неврологічного відділення та дитячих реабілітаційних центрів.