Фецюх А. Б. Фізіологічні аспекти стійкості рослин Salix viminаlis L. в умовах техногенного забруднення

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100044

Здобувач

Спеціальність

  • 091 - Біологія. Біологія

27-01-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 35.051.087

Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Актуальність дисертаційної роботи полягає у глобальній проблемі техногенного забруднення навколишнього середовища та пошуку безпечних способів його відновлення в сучасних умовах. Автор досліджує адаптивні реакції енергетичних рослин, а саме верби прутовидної (Salix viminalis L.), за умов росту на території Стебницького хвостосховища, яке містить 22 млн тонн соляно-глинистих відходів флотаційного збагачення. Дисертант комплексно досліджує процеси формування фізіологічних адаптивних реакцій S. viminalis за умов росту на техногенному субстраті хвостосховища, стан антиоксидантної системи та білків у органах рослин, склад ендофітних бактерій коренів, а також фіторемедіаційні властивості верби на техногенно забруднених ділянках хвостосховища м. Стебник. Дисертантом встановлено, що рослини верби зазнавали стресу в умовах росту на техногенному субстраті та проявляли адаптивні реакції. Виявлено незначне пригнічення ростових параметрів S. viminalis за росту на техногенному субстраті Стебницького хвостосховища як у лабораторних, так і у польових умовах вирощування. Дисертант встановив значне зменшення вмісту цинку в дослідному субстраті хвостосховища, порівняно з початковим вмістом, тобто до вирощуванням рослин верби. Екологічну інформативність вмісту ВМ автор оцінював за еколого-геохімічними коефіцієнтами. Найвищий коефіцієнт концентрації був у кадмію, який значно перевищував середній вміст елемента в орних землях України, та молібдену. Дослідження біогеохімічної активності рослин підтвердили, що рослини верби мають високу здатність накопичувати ВМ із субстрату хвостосховища м.Стебник. Дисертантом виконано скринінг бактерій коренів S. viminalis за умов впливу ризосферних бактерій Salicornia europaea L. та техногенно забрудненого субстрату хвостосховища м. Стебник. Автор наголошує на позитивному ефекті ризосферних бактерій S. europaea щодо збільшення відносної кількості бактерій у зразках. Виявлено роди Marinobacterium, Idiomarina, Marinamicrobium та Halomonas, які були представлені у більшій кількості у зразках S. viminalis, які росли на субстраті із найбільш забруднених ділянок хвостосховища. Дисертант відзначив наявність бактерій-поглиначів попередника «стресового» етилену АСС (1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти). За умов додавання ризобактерій S. europeae, зміни концентрації АСС були більш виразнішими. У роботі виявлено накопичення білків у стеблaх та коренях 30-ти добових S. viminalis за росту на засоленому субстраті хвостосховища в лабораторних умовах вирощування. Помічено якісні та кількісні відмінності спектрів низькомолекулярних білків у контрольному та дослідному варіантах, зокрема у оргaнaх дослідних S. viminalis зміни білків були виразнішими. Дисертант встановив вплив техногенного забруднення на АОС 30-ти добових S. viminalis, що проявлялось у зниженні вмісту фенольних сполук та у зростанні вмісту АК, ДАК та ДКГК у листках та коренях S. viminalis у порівнянні із контрольними рослинами. Автор зазначає, що отримані результати можуть свідчити про пристосування рослин S. viminalis до впливу техногенного забруднення Стебницького хвостосховища. Ферментативна активність 30-ти добових S. viminalis була найвищою у листках дослідних рослин, порівняно із контрольними. У результаті лабораторних досліджень, дисертант встановив нaкопичення проліну в стеблах і коренях 30-ти добових S. viminalis дослідного варіанту, порівняно із контролем. Результати дослідження автор пояснює фізіологічною посухою, яка виникає як наслідок засолення субстрату хвостосховища. У результаті проведених польових досліджень, автор відзначає активність пероксидази та накопичення проліну у стеблах рослин верби за умов техногенного забруднення. Однак у коренях виявлено підвищення активності каталази. Адаптаційні механізми S. viminalis проявлялись у збільшенні кількості спирто- та водорозчинних цукрів у листках та коренях рослин. Дисертант стверджує, що збільшення кількості та зміни активності ферментів показали участь АОС в адаптації S. viminalis до техногенного забруднення в умовах Стебницького хвостосховища. Проведені дисертантом дослідження засвідчують адаптивні реакції S. viminalis в умовах росту на субстраті хвостосховища м. Стебник, які проявлялись у активності антиоксидантних ферментів та збільшенні вмісту неферментативних антиоксидантів. Автор відмічає, що S. viminalis проявляли фіторемедіаційні властивості. Отримані дані дисертанта є відправною точкою для розуміння механізмів адаптації S. viminalis до комплексного впливу засолення та ВМ в умовах техногенного забруднення на прикладі Стебницького хвостосховища.

Файли

Схожі дисертації