У дисертації проведено урбогеографічне дослідження внутрішньоміських патернів соціально-просторових трансформацій в Україні. На основі аналізу попередніх досліджень удосконалено поняттєво-термінологічнний апарат урбогеографічного дослідження соціально-просторових трансформацій в українських метрополісах. Систематизовано поняття “пост-комуністичне місто”, розглянуто підходи до трактування понять “пост-комуністичні трансформації” та “пост-комуністичні (внутрішньо)міські трансформації”. Виділено позитивні та негативні наслідки пост-комуністичних (внутрішньо)міських трансформацій, ідентифіковано спільні та відмінні риси пост-соціалістичних метрополісів. Охарактеризовано місце українських міст у світі пост-комуністичних міст. Визначено просторові масштабні рівні дослідження пост-комуністичних трансформацій: (1) пост-комуністичні трансформації на рівні міських систем розселення та (2) пост-комуністичні трансформації на міському та внутрішньоміському рівні. Встановлено, що урбогеографічне дослідження (внутрішньо)міських патернів соціально-просторових трансформацій варто здійснювати з позицій географічного, системного та історичного підходів.
Проаналізовано сучасні концепти (внутрішньо)міських соціально-просторових трансформацій в рамках світової урбогеографічної теорії, особливо стосовно узагальнення досвіду соціально-просторових трансформацій у пост-соціалістичних містах та характеру їхнього прояву на різних масштабних рівнях.
Сформульовано методику урбогеографічного дослідження внутрішньоміських соціально-просторових трансформацій в пост-соціалістичних метрополісах в ключі узгодженого поєднання кількісних і якісних методів дослідження. Запропоновано виділення чотирьох дослідницьких етапів (концептуальний, польовий, аналітико-статистичний та аналітико-синтетичний) та відповідних дослідницьких процедур. Для урбогеографічного дослідження внутрішньоміських патернів соціально-просторових трансформацій в Україні використовувались методи системного аналізу і синтезу, індукції та дедукції, літературного огляду, метод польового дослідження, метод дослідження архівних матеріалів (задля ідентифікації патернів соціальної нерівності в процесі радянського розподілу житла), метод глибинних інтерв’ю (при дослідженні практики розподілу житла у радянському Дніпропетровську та вивченні соціально-економічного становища ВПО в українських метрополісах), порівняльно-географічний метод, картографічний метод, метод формалізації та індексний метод, метод нормалізації, метод ранжування, описова статистика, кореляційний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз, метод зваженої вибірки (для калібрування даних результатів опитування у м. Харків та м. Дніпро), а також метод біноміальної логістичної регресії.
Виявлено, що в українських метрополісах під впливом пост-комуністичних трансформацій формується нова внутрішньоміська мозаїка капіталістичного міста, з усіма його позитивними та негативними рисами. Основною спільною рисою пост-соціалістичних метрополісів є їхнє перебування у процесі множинного пост-комуністичного переходу. Загалом, пост-комуністичний перехід супроводжується цілком спільними факторами соціально-просторових та соціально-економічних змін, таких як деіндустріалізація, терціарізація, маркетизація, глобалізація, доместикація неолібералізму, комодифікація, дерегуляція, приватизація тощо. Основними відмінними рисами пост-соціалістичних метрополісів є різні прояви “схожих факторів” пост-комуністичних соціально-просторових та соціально-економічних трансформацій у міському просторі через різну тривалість правління комуністичних режимів, різні історичні шляхи розвитку окремих країн та їхніх метрополісів до комунізму, різне економіко-географічне й геополітичне положення міст та країн, відмінність ідеологічних підходів до міст й різний комуністичний спадок у окремих країнах колишнього соцтабору.
