Сучасний характер розвитку людської цивілізації призводить до значних негативних порушень екологічного стану природного середовища. Як в теперішній час, так і в найближчому майбутньому не можна повністю нейтралізувати негативну роль людини у біосфері, що потребує наукового обґрунтування допустимих меж
антропогенного впливу як на природні комплекси загалом, так і ґрунтовий покрив зокрема. Ґрунти є невід’ємним компонентом навколишнього середовища, являючись незамінним засобом виробництва в сільському господарстві та виконуючи певні
фітосанітарні функції у міському середовищі. Одеса – велике промислове та курортне місто, на території якого розташовані
найбільший морський порт, підприємства машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової і легкої промисловостей та розви-нений транспортний зв’язок. Велике техногенне навантаження на природне середовище, нерівномірна територіальна концентрація виробництва, високий вміст забруднюючих речовин у викидах автомобільного транспорту призводить до забруднення ґрунтів міста та погіршення їх екологічних властивостей. Особливо небезпечним є забруднення ґрунтового покриву сільськогоспо-дарського використання в межах впливу автомобільного транспор-ту та ґрунтів міста важкими металами. Мета роботи – оцінка рівня забруднення ґрунтів і ґрунтового покриву міста Одеси та приміської зони в умовах сучасного транспортного та промислового наванта-ження. Природними ґрунтами міської та приміської зон є чорноземи південні. В межах міста природні ґрунти зустрічаються лише в ме-жах окремих паркових зон та на території Ботанічного саду. Антро-погенні ґрунти міста вирізняються значною строкатістю та неодно-рідністю їх утворення (на культурних шарах, природних похованих ґрунтах, шарах будівельного сміття тощо). Рослинний покрив газо-нів міста бідний, представлений 210 видами. У десятці рослин, що мають найбільше значення в формуванні газонів, переважають бур’яни та злакові трави, що сприяють задернуванню поверхні ґру-нту. Поверхня міських ґрунтів характеризується різним ступенем рекреаційного навантаження (слабким, середнім або його відсут-ністю) та проективним покриттям рослинності від 0 до 100 % (на штучно озеленених газонах). Ґрунти, як правило, захаращені вклю-ченнями побутового та будівельного сміття. За гранулометричним складом ґрунти міста переважно легко та середньосуглинкові; чорноземи південні приміських зон характеризуються переважно важкосуглинковим гранулометричним складом. Реакція середо-вища (рН ґрунтового розчину) верхніх гумусових горизонтів міських ґрунтів коливається в широких межах: від лужної до сильно лужної (7,37 9,14 зі значним зміщенням в лужний бік, що є загальною тен-денцією урбанізованих ґрунтів. Найбільш високі значення рН ґрун-тового розчину мають ґрунти в межах значного впливу автомобіль-ного транспорту та промислових підприємств. Підвищена лужність окремих міських ґрунтів пов’язана із підвищеним вмістом у вбирно-му ґрунтовому комплексі ввібраного натрію, що є результатом
антропогенного впливу. Вміст обмінного кальцію, магнію і натрію має високу варіативність і коливається відповідно: вміст обмінного кальцію – від 0,16 до 8,72 ммоль/100 г ґрунту; магнію – від 0,02 до 0,76 ммоль/100 г ґрунту, натрію – 0,0153,00 ммоль/100 г ґрунту. Чорноземи південні приміської зони мають нейтральну слабко-лужну реакцію середовища; на узбіччі (в межах впливу автомобіль-ного транспорту) – лужну.Cередній вміст обмінного кальцію, магнію і натрію за межами впливу автомобільного транспорту становить відповідно 0,49 ммоль/100 г ґрунту; 0,15 ммоль/100 г ґрунту; 0,09 ммоль/100 г ґрунту та на узбіччі –0,43ммоль/100 г ґрунту; 0,11 ммоль/100 г ґрунту; 0,22 ммоль/100 г ґрунту.