Домусчи С. В. Чинники і географія забруднення ґрунтів Одеської міської та приміської зон.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U000680

Здобувач

Спеціальність

  • 106 - Географія

21-12-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 20.106.2023 / ID 2803

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Анотація

Сучасний характер розвитку людської цивілізації призводить до значних негативних порушень екологічного стану природного середовища. Як в теперішній час, так і в найближчому майбутньому не можна повністю нейтралізувати негативну роль людини у біосфері, що потребує наукового обґрунтування допустимих меж антропогенного впливу як на природні комплекси загалом, так і ґрунтовий покрив зокрема. Ґрунти є невід’ємним компонентом навколишнього середовища, являючись незамінним засобом виробництва в сільському господарстві та виконуючи певні фітосанітарні функції у міському середовищі. Одеса – велике промислове та курортне місто, на території якого розташовані найбільший морський порт, підприємства машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової і легкої промисловостей та розви-нений транспортний зв’язок. Велике техногенне навантаження на природне середовище, нерівномірна територіальна концентрація виробництва, високий вміст забруднюючих речовин у викидах автомобільного транспорту призводить до забруднення ґрунтів міста та погіршення їх екологічних властивостей. Особливо небезпечним є забруднення ґрунтового покриву сільськогоспо-дарського використання в межах впливу автомобільного транспор-ту та ґрунтів міста важкими металами. Мета роботи – оцінка рівня забруднення ґрунтів і ґрунтового покриву міста Одеси та приміської зони в умовах сучасного транспортного та промислового наванта-ження. Природними ґрунтами міської та приміської зон є чорноземи південні. В межах міста природні ґрунти зустрічаються лише в ме-жах окремих паркових зон та на території Ботанічного саду. Антро-погенні ґрунти міста вирізняються значною строкатістю та неодно-рідністю їх утворення (на культурних шарах, природних похованих ґрунтах, шарах будівельного сміття тощо). Рослинний покрив газо-нів міста бідний, представлений 2­10 видами. У десятці рослин, що мають найбільше значення в формуванні газонів, переважають бур’яни та злакові трави, що сприяють задернуванню поверхні ґру-нту. Поверхня міських ґрунтів характеризується різним ступенем рекреаційного навантаження (слабким, середнім або його відсут-ністю) та проективним покриттям рослинності від 0 до 100 % (на штучно озеленених газонах). Ґрунти, як правило, захаращені вклю-ченнями побутового та будівельного сміття. За гранулометричним складом ґрунти міста переважно легко­ та середньосуглинкові; чорноземи південні приміських зон характеризуються переважно важкосуглинковим гранулометричним складом. Реакція середо-вища (рН ґрунтового розчину) верхніх гумусових горизонтів міських ґрунтів коливається в широких межах: від лужної до сильно лужної (7,37­ 9,14 зі значним зміщенням в лужний бік, що є загальною тен-денцією урбанізованих ґрунтів. Найбільш високі значення рН ґрун-тового розчину мають ґрунти в межах значного впливу автомобіль-ного транспорту та промислових підприємств. Підвищена лужність окремих міських ґрунтів пов’язана із підвищеним вмістом у вбирно-му ґрунтовому комплексі ввібраного натрію, що є результатом антропогенного впливу. Вміст обмінного кальцію, магнію і натрію має високу варіативність і коливається відповідно: вміст обмінного кальцію – від 0,16 до 8,72 ммоль/100 г ґрунту; магнію – від 0,02 до 0,76 ммоль/100 г ґрунту, натрію – 0,01­53,00 ммоль/100 г ґрунту. Чорноземи південні приміської зони мають нейтральну ­слабко-лужну реакцію середовища; на узбіччі (в межах впливу автомобіль-ного транспорту) – лужну.Cередній вміст обмінного кальцію, магнію і натрію за межами впливу автомобільного транспорту становить відповідно 0,49 ммоль/100 г ґрунту; 0,15 ммоль/100 г ґрунту; 0,09 ммоль/100 г ґрунту та на узбіччі –0,43ммоль/100 г ґрунту; 0,11 ммоль/100 г ґрунту; 0,22 ммоль/100 г ґрунту.

Публікації

. Тригуб В. І., Бочевар С. В., Купчик А. М. Ґрунтово­екологічні особливості міських ґрунтів (на прикладі м. Одеси). Вісник Одеського національного університету. Серія : Географічні та геологічні науки. 2016. Т. 21, Вип. 1. С. 98­109

Домусчи С. В., Тригуб В. І. Біотестування як метод визначення екологічного стану міських ґрунтів. Наукові записки ТДПУ імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. 2020. № 2 (випуск 49). С. 156­164. DOI:https://doi.org/10.25128/2519­4577.20.1.16.

Тригуб В. І., Домусчи С. В. Біотестування як метод дослідження токсичності ґрунтів. Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки. 2020. Т. 25. Вип. 2 (37). С. 112­127. DOI: 10.18524/2303­9914.2020.2(37).216565

Домусчи С. В., Тригуб В. І. Целюлозолітична активність ґрунтів міста Одеси. Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки. 2022. Т. 27. Вип. 1 (40). С. 61­71. DOI: 10.18524/2303– 9914.2022.1(40).257533.

Тригуб В. І., Домусчи С. В. Екотоксикологічна оцінка впливу автозаправних станцій на забруднення міських ґрунтів важкими металами. Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки. 2023. Т. 28. Вип. 1(42). С. 68­83. DOI: 10.18524/2303–9914.2023.1(42).282237

Файли

Схожі дисертації