Дисертацію присвячено зіставному вивченню написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах.
Актуальність роботи визначено необхідністю ґрунтовних мовознавчих досліджень написів на одязі та потребою комплексного студіювання такого лінгвістичного феномену.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше аргументовано визначено категорійний статус аналізованого явища та здійснено комплексний зіставний аналіз структури та семантики написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах.
Напис на одязі потрактовано як новий жанр презентаційного дискурсу, який актуалізується у специфічному тексті мінімального обсягу – мікротексті, і спрямований на реалізацію потреби особистості в самопрезентації.
У дисертації проаналізовано структурні особливості написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах. З’ясовано, що на структурному рівні текстові принти на вбранні характеризуються мультимодальністю, що виявляється в межах трьох інформаційних каналів, основним із яких є вербальний, а візуальний та просодичний виступають допоміжними засобами структурної організації аналізованих мікротекстів.
Визначено, що на вербальному рівні написи на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах структурно представлені одиницями різних рівнів (словоформами, словосполученнями, реченнями та надфразними єдностями), які є ізоморфними для обох аналізованих мов. Найбільшою структурною групою є мікротексти, побудовані за моделлю речення, дещо кількісно поступаються написи рівня словосполучення, написисловоформи та написинадфразні єдності характеризуються найнижчою продуктивністю.
Встановлено, що на невербальному рівні структурної організації написів на одязі перевага надається фонетичноритмічним елементам, найпродуктивнішим із яких є алітерація у мікротекстах англійською мовою та асонанс в україномовних принтах. Полікодовість у текстових принтах на вбранні найчастіше виявляється у використанні цифр, замість числівників, представниками обох лінгвокультур.
Проведений аналіз засвідчив, що написи на одязі мають ізоморфні та аломорфні риси, причому ізоморфні структурні моделі та допоміжні засоби структурної організації переважають. Це дозволяє стверджувати, що виділені спільні структурні характеристики формують особливості жанру презентаційного дискурсу і сприяють реалізації потреби особистості в самопрезентації. Зазначене втілюється високою продуктивністю коротких високоінформативних написів; великою кількістю текстів, що спрямовують увагу реципієнта на першу особу однини – носія одягу; допущенням помилок та вживанням полікодових елементів з атрактивною метою; використанням фонетичноритмічних засобів, що сприяють запам’ятовуванню напису, його експресивності та легкості розуміння.
Наявність аломорфних моделей, додаткових елементів та особливостей певних структурних груп спричинена, у першу чергу, лінгвальними факторами: більша кількість англомовних написів, виражених прикметниками та прикметниковими словосполученнями, а також побудова мікротекстів за моделями словосполучень з прийменниками, зумовлена аналітичністю англійської мови. Синтетична природа української мови спричинює граматичну різноманітність дієслівних словоформ та наявність моделі іменникового словосполучення з прикметником у постпозиції. Переважання чоловічої рими в англомовних написах на одязі, велика кількість алітерованих мікротекстів в англомовній та асонованих в україномовній лінгвокультурах зумовлені фонетичними особливостями аналізованих мов. Традиція використання спеціального символу на позначення єднального сполучника та наявність в англійській мові словоформ або їхніх частин, омонімічних з числівниками, сприяє більшому різноманіттю англомовних полікодових написів на одязі.
