У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено ефективність технології профілактики порушень біомеханічних властивостей стопи дітей молодшого шкільного віку з депривацією слуху в процесі адаптивного фізичного виховання.
Уперше теоретично обґрунтовано та розроблено структуру і зміст технології профілактики порушень біомеханічних властивостей стопи дітей молодшого шкільного віку з депривацією слуху в процесі адаптивного фізичного виховання; уперше встановлено особливості опорно-ресорних властивостей стопи (плюсневого кута альфа, п’яткового кута бета та кута гама) дітей 6-8 років залежно від типу тілобудови та наявності депривації слуху; уперше проведено оцінку взаємозв’язку між типом тілобудови та повздовжніми розмірами їх тіла (аналіз відмінностей між повздовжніми розмірами тіла практично здорових хлопчиків 6-8 років показав, що залежно від соматотипу групи дітей статистично відрізняються за показниками довжини корпуса, тулуба, передпліччя, кисті, а також довжиною гомілки); доповнено дані щодо розвитку скелету, м’язів і жирових відкладень здорових дітей 6-8 років; доповнено наукові дані щодо показників повздовжніх розмірів тіла; набули подальшого розвитку уявлення про особливості фізичного розвитку дітей 6-8 років; одержало подальший розвиток теорія «штучного керуючого середовища» у системі адаптивного фізичного виховання.
Об’єктом дослідження було визначено процес адаптивного фізичного виховання дітей 6-8 років з депривацією слуху, а предметом дослідження – структуру та зміст технології профілактики порушень біомеханічних властивостей стопи дітей 6-8 років з деприваціею слуху в процесі адаптивного фізичного виховання.
Досягнення мети роботи та вирішення завдань дослідження було реалізовано завдяки використанню групи методів. Теоретичні методи включали аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, документальних матеріалів; контент-аналіз медичних карток для одержання об’єктивної інформації про біомеханічні характеристики опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку. Інструментальні методи представлені антропометрією, яка включала визначення довжини і маси тіла, обхвату грудної клітки, плеча, талії і стегон. Вимірювалася товщина шкірно-жирових складок біцепса, трицепса, на передпліччі, під лопаткою, животі, гомілки і стегна. При визначенні соматотипу за теорією W.H. Sheldon були виділені дигестивний, м'язовий, торакальний, астеноїдний типи. Педагогічний експеримент – констатувальний і послідовно перетворювальний; біомеханічний відеокомп’ютерний аналіз опорно-ресорних властивостей стопи з використанням програми «Big Foot». На етапі вивчення узагальнених характеристик показників фізичного розвитку, розвитку скелету, м’язів і жирових відкладень, повздовжніх розмірів тіла дітей 6-8 років застосовувалась описова статистика. Перевірка гіпотези щодо підпорядкування вхідних даних нормальному закону розподілу здійснювалась за допомогою критерію Шапіро-Уілка, після чого приймалось рішення щодо застосування параметричних (t-критерій Стьюдента) або непараметричних (U-критерій Манна-Уітні) критеріїв, на основі яких доводилась статистична значущість розходжень між показниками дітей залежно від статі чи наявності депривації слуху.
Кластеризація повздовжніх розмірів тіла дітей 6-8 років відбувалась методом К-середніх з попередньою стандартизацією вихідних даних із використанням методу сортування відстаней між всіма об’єктами з подальшим вибором спостережень на постійних інтервалах як початкових центрів кластерів. Кластерізація дозволила встановити особливості розвитку окремих показників згідно з типом тілобудови та з урахуванням статі й наявності депривації слуху.
Максимальні частки дітей з нормальною стопою за індексом Фрідланда зосереджено серед здорових хлопчиків торакального й м’язового типів, а також серед хлопчиків із депривацією слуху торакального типу. Дівчат із нормальною стопою більше серед здорових дівчат торакального типу. Серед дівчат із депривацією слуху випадки різкої плоскостопості спостерігалися в дівчат астеноїдного й дигестивного типів тілобудови, причому серед дівчат астеноїдного типу з депривацією слуху виявлено максимальну частку таких, що характеризуються сплощеною стопою. Серед хлопчиків і дівчат найбільшу тривогу викликали діти 7 років. У загальній вибірці дітей із вадами слуху найбільші частки дітей з порушеннями склепіння стопи за подометричним індексом Фрідланда сконцентровано серед дітей 7 років.
Завдання розподілено на 3 етапи реалізації, яка складається зі змістових модулів (теоретичного та практичного спрямування), блоків різної педагогічної спрямованості, які підлягали інтегруванню в процес адаптивного фізичного виховання, критерії ефективності.
Незалежно від типу тілобудови у дітей обох статей відбулась корекція опорно-ресорних властивостей стопи, що дозволило підвищити якість фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
