Волинчук О. В. Межі психологічного простору педагогів та студентів

Дисертаційна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню специфіки прояву особливостей функціонування психологічних меж у студентів та викладачів і суверенності їх психологічного простору та їх особистісних детермінант. У першому розділі «Теоретико-методологічні підходи до основ пізнання меж психологічного простору» на основі існуючих даних уточнено зміст психологічного простору й психологічних меж. У другому розділі «Методи організації та умови проведення дослідження» на основі узагальнення існуючих даних відносно пізнання предмету дослідження визначено та описано три групи методів: по-перше, методики з дослідження специфіки прояву психологічних меж; по-друге, методики з дослідження особливостей психологічного простору особистості; по-третє, методики, спрямовані на дослідження особистісних особливостей як вірогідних детермінант функціонування психологічної межі. У третьому розділі «Особливості прояву психологічних меж у студентів та викладачів» представлено результати дослідження психологічної межі студентів та викладачів двох груп залежно від віку педагогічних працівників та тривалості їх професійної діяльності й описано особливості суверенності психологічного простору цих трьох виборок (студенти та викладачі з різним стажем роботи); розкрито специфіку особистісних детермінант досліджуваних феноменів, емоційну зрілість опитуваних, емоційні бар’єри в спілкуванні респондентів, динамічні характеристики (психотизм, нейротизм, екстра-, інтроверсія), характер типів мотивації студентів та видів спрямованості в професійній діяльності викладачів. Дисертаційна робота має практичне значення, тому її результати становлять інтерес для практичних психологів, педагогічних працівників, керівників навчальних закладів, студентів тощо. Її результати поглиблюють знання про особливості функціонування особистості студента та педагога залежно від тривалості педагогічного досвіду останнього, дають цінний матеріал про психологічні межі та особистісний простір учасників педагогічного процесу, розширюють знання про взаємозв’язки зазначених феноменів з особливостями емоційної зрілості, бар’єрів у спілкуванні, мотивації навчальної діяльності студента та професійної спрямованості викладача.