Робота присвячена досить актуальній нині проблемі – розвитку британсько-американських відносин упродовж 1933 – 1941 рр., і, передусім, впливу проблеми нацистської Німеччини на їх еволюцію.
Під час проведення дослідження автор простежив поступову зміну усвідомлення, сприйняття відносин Лондона та Вашингтона упродовж 1933 – 1941 рр. британськими та американськими істориками – від погляду щодо «особливого», суто взаємовигідного стану цих взаємин (традиційний етап) до комплексного підходу з урахуванням усієї неоднозначності міжнародних відносин напередодні та на початку Другої світової війни (сучасний (постревізіоністський) період). Також було проаналізовано вітчизняну історіографію проблеми, у якій нині інколи все ще є певні стереотипи, сформовані радянськими дослідниками, з огляду на жорсткий контроль за українською історіографією історії країн Західної Європи та Північної Америки з боку Москви за радянських часів.
У роботі розглянуто вплив німецького чинника на розвиток взаємин США і Великої Британії на етапі становлення нацистського режиму (1933 – 1937 рр.). Автор простежив формування британської позиції щодо Берліна. Лондон почав вважати режим А. Гітлера, як потенційну небезпеку для Європи, лише у 1935 р. з огляду на ремілітаризацію німецького флоту, оскільки це спричинило безпосередню загрозу для першості британського ВМФ у світі. Така недооцінка загрози Німеччини стосувалася і США. Прийнятий у 1935 р. Закон про нейтралітет забороняв не лише втручатися у збройні конфлікти у Європі, а й надавати зброю країнам-учасникам таких конфліктів, насамперед, Великій Британії і Франції. Водночас, німецький чинник не був визначальним у розвитку британсько-американських відносин, оскільки між обома державами відбувалися досить жорсткі суперечності в економічній сфері.
Автор також простежив роль німецького фактору у британсько-американських взаєминах напередодні Другої світової війни (1937 – 1939 рр.). Європейський вектор політики Сполучених Штатів у цей період фактично залишався незмінним. З іншого боку, можна відзначити посилення уваги адміністрації Ф. Рузвельта щодо агресивних дій режиму А. Гітлера з огляду на початок у липні 1937 р. японсько-китайської війни, оскільки саме Японія вважалася у США потенційно найнебезпечнішим супротивником і була партнером Берліна. Позиція Великої Британії щодо Німеччини у цей період визначалася політикою умиротворення, яка полягала у спробах уряду Н. Чемберлена домовитися з А. Гітлером з метою задоволення всіх його вимог без застосування військової сили. Вплив німецького та японського факторів у британсько-американських відносинах був приблизно однаковим: Лондон намагався залучити США на свій бік у випадку масштабної війни як у Європі, так і на Далекому Сході з огляду на ризик уряду Н. Чемберлена бути втягнутим у неї одночасно на різних континентах.
Крім того, у роботі проведено аналіз впливу німецького чинника на розвиток британсько-американських відносин у перші два роки Другої світової війни (1939 – 1941 рр.). Позиції Великої Британії та Сполучених Штатів щодо Німеччини суттєво трансформувалися – від політики «умиротворення», яку проводив Лондон, та «ізоляціонізму» США до війни обох держав з нацистським режимом і формування антигітлерівської коаліції. Водночас, нейтралітет Сполучених Штатів став одним з важливих факторів відсутності масштабних бойових дій на Західному фронті восени 1939 – навесні 1940 рр. з огляду на не до кінця реалізовану програму переозброєння Великої Британії та нерішучість Вашингтона у наданні Лондону військової допомоги. В економічній сфері відбувалося поступове зниження напруженості у британсько-американських відносинах. Водночас, конкуренція долара і фунта-стерлінгів, боротьба за вплив британських та американських компаній за міжнародні ринки лише загальмувалася з огляду на пріоритетність боротьби з «віссю» держав-агресорів.
З огляду на це, автор не застосовує поняття «особливі відносини» для характеристики британсько-американської співпраці напередодні і на початку Другої світової війни, оскільки вона не передбачала вирішення усіх суперечностей між державами, а стала ситуативним наслідком їхнього спільного геополітичного становища – боротьби з блоком «осі Берлін-Рим-Токіо». Тому, на думку автора, відносини Лондона і Вашингтона, що склалися упродовж 1933 – 1941 рр., можна охарактеризувати лише, як взаємодопомогу союзників у війні з нацистською Німеччиною.
Результати проведеного дослідження можуть бути застосовані під час написання монографій, підручників та науково-методичних посібників, наукових статей, під час виступів на наукових конференціях, під час лекцій та підготовки до семінарських занять з історії міжнародних відносин 1918 – 1945 рр.
