У дисертаційному дослідженні приділено увагу сфері правового регулювання соціального захисту молоді. Загалом за нормативним спрямуванням можна виділити основні вектори, на які спрямовані норми нормативних документів. До таких векторів належать: 1) соціальне забезпечення молоді, що являє собою систему соціально-економічних заходів, спрямованих на матеріальний захист молоді від соціальних загроз, які проявляються через хвороби, інвалідність, безробіття, нещасні випадки на виробництві; 2) соціальне обслуговування молоді, що являє собою систему соціальних заходів, які спрямовані на підтримку та надання послуг соціальними службами окремим особам або групам населення для подолання або полегшення життєвих труднощів, збереження соціального статусу та повноцінного життя; 3) соціальна підтримка молоді (довгострокова дія), що проявляється через соціальні пільги та послуги, передбачені законодавством, здійснення або надання яких реалізовуються установами соціального захисту населення за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, інших джерел, не заборонених законом; 4) соціальна допомога молоді (разова дія), що проявляється через підтримку молоді, матеріальне становище якої не відповідає загальноприйнятому рівню забезпечення або є нижчим межі забезпеченості, визначеної законодавством, яка може бути державною, благодійною, гуманітарною, грошовою або натуральною; 5) соціальна інтеграція молоді – процес, який полягає у прийнятті та встановленні оптимальних зв’язків між молодими особами та іншими членами суспільства 3 і подальше їх перетворення в єдину цілісну систему, в якій узгоджені та взаємозалежні частини спираються на спільні цілі, інтереси. Зазначено, що молодь як соціальна група характеризується загальними рисами, які зумовлюють необхідність сприяння її інтеграції від держави. Так, на сьогодні, наприклад, досі невирішені проблеми у професійній освіті, адже значне число випускників залишається незатребуваним на ринку праці та змушене працювати не за спеціальністю; крім того, відповідно до статистичних даних п’ята частина молоді офіційно безробітна, особливо жінки, також відкритим залишається питання низької правової культури та поінформованості молодих людей щодо можливостей для покращення їх соціального становища в Україні тощо.
