Ю_ Я. .. Формування художньо-образних репрезентацій майбутніх бакалаврів музичного мистецтва засобами фортепіанних програмних творів

У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове розв’язання проблеми формування художньо-образних репрезентацій майбутніх бакалаврів музичного мистецтва засобами фортепіанних програмних творів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування художньо-образних репрезентацій майбутніх бакалаврів музичного мистецтва засобами фортепіанної програмної музики. Визначено функції (перцептивно-смислова, емоційно-оцінна, перформативно-творча) художньо-образних репрезентацій та побудовано їх структуру у системі кластерів фортепіанної підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва. На основі застосування каузально-функціонального аналізу визначено компоненти художньо-образних репрезентації з урахуванням вектору на фортепіанну підготовку: когнітивно-смисловий, емоційно-оцінний, інтерпретаційно-досвідний. На основі опрацьованої методології презентовано три педагогічні умови, які запроваджувалися поетапно:накопичення фонду художньо-перцептивних еталонів та художньо-образних асоціацій (інтеріорізаційно-досвідний етап); стимулювання оцінно-рефлексивного ставлення до емоційно-смислового контенту твору у гололграфічній проекції досвіду (художньо-дизпозиційний етап); системнезастосування мета-конструкту «дія-образ-слово» (інтерпретаційно-праксеологічний етап). Змістовою лінією запроваджених умов обрано фортепіанні програмнітвори.Під час формувального експерименту, який проводився на основі по етапного впровадження педагогічних умов, було застосовано низку методів, які виявилися ефективними: створення банку образо-символів на основі програмної фортепіанної музики (Deutsch, D.; Feroe, J. (схема патерна ментальної репрезентації)); побудова та порівняння стильових паралелей схожих образів/програм (визначення рис схожості та відмінності); перенесення залишкових знань/умінь у новий художньо-текстовий формат (D. Puig (метод керованої імпровізації)); побудова емоційно-рефлексійногоконтексту репрезентацій на основі попереднього досвіду (SiMillican; S. H. Forrester); побудова траєкторії оцінювання та емоційного ставлення до різних кластерів програмної музики (D. Calvocoressi(естетика програмної музики)); добір художньо-ілюстративного матеріалу відповідно до програми твору; створення програми твору на основі автореферентності та художнього наративу; вербальний супровід виконавської інтерпретації на основі наявного досвіду.