Дисертаційна робота присвячена вивченню мильнянки лікарської та чорнобривців золотистих, які, згідно з джерелами літератури, використовують у традиційній медицині як сечогінні засоби. Проведено комплексне фармакогностичне вивчення мильнянки лікарської трави і коренів та чорнобривців золотистих трави. У досліджуваній сировині встановлено наявність та визначено кількісний вміст вуглеводів, карбонових та амінокислот, летких сполук, сапонінів, сполук фенольної природи – гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, а також визначено їх мінеральний склад. У мильнянки лікарської траві і коренях та у чорнобривців золотистих траві досліджено полісахаридні комплекси, виділено фракції водорозчинних полісахаридів (ВРПС) і пектинових речовин (ПР), встановлено їх мономерний склад. Встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст суми органічних кислот та кількісний вміст аскорбінової кислоти у сировині досліджуваних видів. Методом ВЕРХ у мильнянки лікарської траві і коренях та методом ГХ/МС у чорнобривців золотистих траві виявлено і встановлено кількісний вміст індивідуальних органічних кислот. Уперше проаналізовано жирнокислотний склад ліпофільних фракцій досліджуваної сировини. У досліджуваних об’єктах уперше проведено визначення амінокислотного та елементного складу. Проведено дослідження якісного складу та кількісного вмісту летких сполук і сапонінів. Методом ВЕРХ у мильнянки лікарської траві і коренях та чорнобривців золотистих траві ідентифіковано та встановлено кількісний вміст індивідуальних речовин фенольної природи: з гідроксикоричних кислот – хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової, хінної і гідроксифенілацетатної гідроксикоричних кислот; з флавоноїдів у мильнянки траві – ізокверцитрин і кемпферол; у коренях – кверцетин, у траві чорнобривців – ізокверцитрин, нарингін, кемпферол і кверцетин; з компонентів конденсованих дубильних речовин – галокатехіну та епікатехіну у мильнянки лікарської траві, у коренях – галокатехіну, у чорнобривців золотистих траві – галокатехіну, епікатехінут та епікатехін галату. У мильнянки лікарської траві і коренях ідентифіковано 13 і 12 фенольних сполук, у чорнобривців золотистих траві – 15. Вивчено морфолого-анатомічні особливості будови мильнянки лікарської трави, визначено її основні діагностичні ознаки та запропоновано параметри стандартизації. Уперше визначено числові показники якості досліджуваних видів сировини згідно з вимогами ДФУ. Визначено оптимальні умови одержання густих екстрактів з мильнянки лікарської трави і коренів та сухого екстракту з чорнобривців золотистих трави, визначено їх гостру токсичність і встановлено сечогінну дію. Доведено нефропротекторну активність густих екстрактів з трави і з коренів мильнянки лікарської та антиоксидантну дію сухого екстракту з трави чорнобривців золотистих in vitro.
