Метою дисертаційної роботи було оцінювання впливу хітозану на післязбиральну якість ягід суниці. Аналізом кореляційної залежності встановлено, що кількість опадів істотно впливає на масу ягід суниці (r= 0,92). Із збільшенням кількості опадів маса збільшувалась, що обумовлено накопиченням великої кількості вільної вологи у міжклітинному просторі плоду. Досліджено, що у роки коли температура повітря у травні була вище 17 ̊С ягоди накопичували 0,91–1,1 % органічних кислот, проте за температури 12,5 ̊С вміст органічних кислот становив 0,76%. Щільність тканин залежала від ВВП (r= -0,96). Найменший показник був за підвищеної відносної вологості повітря при цьому ягоди були вразливі до механічних пошкоджень та швидко втрачали привабливий зовнішній вигляд. В середньому за роки досліджень ягоди суниці накопичували у своєму складі 9,6 % СРР; 6,0 цукрів; 0,92 % органічних кислот та 65,1 мг/100 г аскорбінової кислоти. Аналіз динаміки втрат маси ягід суниці протягом чотирнадцяти діб зберігання показав, що оброблення розчином хітозану сприяє зменшенню цих втрат на 0,5 – 4,7 % порівняно з контролем у зразках, що зберігали з вільним доступом повітря та на 0,7 – 4,4 % у МГС. Масова частка СРР знижувалась протягом всього терміну зберігання. Досліджено, що попередня обробка ягід сприяла зменшенню втрат масової частки сухих розчинних речовин на 0,2 – 1,9 % та 0,4 – 1,7 % залежно від способу зберігання. Встановлено сильну пряму кореляційну залежність між м.ч. СРР та концентрацією розчину хітозану (r=0,95; r=0,98). Доведено, що застосування їстівного хітозанового покриття концентрацією від 0,2 % дає можливість сповільнювати небажані фізіологічні зміни, які призводять до втрат сухих розчинних речовин. Середня інтенсивність дихання свіжих ягід суниці становила 34,6 мг СО2·кг/год. Цьому сприяло зниження температури до 0±2 ̊С. Під час подальшого зберігання інтенсивність дихання поступово знижувалась у всіх зразках, проте найменшою була у варіантах з концентрацією обробки хітозаном 0,5 % становивши 1,9 та 2,3 СО2·кг/год залежно від способу зберігання. Наявність хітозанової плівки сповільнила процес дихання відповідно зменшуючи втрати органічних кислот на 0,03 – 0,19 % за зберігання з вільним доступом повітря та 0,01–0,15 % у модифікованому газовому середовищі і цукрів на 0,2–1,1 % та 0,3–1,6 %. Найбільший вміст аскорбінової кислоти в кінці зберігання зафіксований у зразку з концентрацією обробки 0,5 %, який становив 35,4 мг/100 г у варіанті за вільного доступу повітря та 37,8 мг/100 г у МГС, що на 11,6 та 11,4 мг/100 г більше від контролю. Доведено, що післязбиральна обробка ягід суниці розчинами хітозану має
позитивний вплив на збереженість фізичних показників зменшуючи втрати маси на 5,6 – 5,8 %; щільність тканин на 0,02 кг/см2 ; рівень рН на 0,6–0,7 порівняно з контролем. За роки досліджень встановлено, що ягоди суниці в основному уражувалися чотирма грибковими захворюваннями: Botrytis cinerea, Rhizopus stolonifera, Mucor та Aspergillus niger. Розроблено технологію нанесення хітозану на поверхню ягід суниці
шляхом повного занурення ягід у розчин. Розроблено технологію нанесення хітозану на поверхню ягід суниці шляхом обприскування.
