Досліджено передумови розроблення технічного забезпечення виробництва прополісу засобами аналізу та систематизації науково-технічної інформації щодо технології, процесів, обладнання та взаємозв'язків між обсягами збору сировини, її природніми джерелами та біологічними особливостями медоносних бджіл. Здійснено теоретико-аналітичне дослідження можливості використання прополісу, як компонента харчових продуктів, з урахуванням міжнародних стандартів безпечності та якості. Доведено, що важливою передумовою розробки обладнання було дослідження інстинктів медоносних бджіл, щодо маніпулювання прополісом та його накопичення у гнізді. Експериментально доведено низьку прополісопродуктивність колекторів у кліматичних умовах України. Встановлено, що найбільш доцільним способом є використання еластичних сіток EVA, які мають значний ресурс деформації за низьких температур та виготовлені з матеріалів, допущених до контакту з харчовими продуктами. Застосовуючи методи 3D-конструювання та твердотілого моделювання, спроєктовано пристрій для очищення еластичних сіток EVA. Визначено конструкційні особливості набірних валів та оптимальні параметри елементів пристрою: редуктора, каркасу та корпусу. З метою інтенсифікації процесу очищення засобів збору прополісу під час його виробництва, удосконалено конструктивні параметри обладнання. Науково-технічно обґрунтовано процес очищення засобів збору прополісу на підґрунті оптимізації режимних та конструктивних параметрів обладнання. Запропоновано новий процесний підхід у технології виробництва прополісу. Сконструйовано вали, які забезпечують одночасне втягування та механічну деформацію сітки за необхідних параметрів. Доведено, що на процес очищення засобів збору прополісу статистично значущо (p≤005) впливає маса сіток до та після очищення прополісу, час витрачений на очищення сіток, масова частка воску у прополісі. Охолодження сіток за +5° С протягом 60 хв є оптимальним режимом для очищення сіток. Методами фізико-математичного моделювання розроблено критеріальне рівняння процесу очищення засобів збору прополісу. Продуктивність удосконаленої технології знаходиться у межах від 2,91 до 4,44 кг (у розрахунку на 100 бджолиних сімей). Встановлено, що режим роботи пристрою залежить від умов експлуатації: зовнішньої температури, часу охолодження, часу зміни, типу прополісу. Проведено дослідження щодо складу, властивостей та якості прополісу, який отримано з використанням нового обладнання. Доведено, відповідність продукту чинним вимогам національних нормативних документів. Доведено, що господарство може повернути інвестицію у розроблене обладнання за три роки користування. На підґрунті удосконалення процесу очищення засобів збору прополісу, науково обґрунтовано та розроблено нове обладнання для його отримання, що сприятиме збільшенню обсягів його виробництва та використанню, як сировини у харчовій промисловості.
