Новородовська Н. О. Мовна політика в УРСР (1960 – 1980-х рр.): соціокультурний вимір

У дисертаційній роботі досліджено особливості реалізації мовної політики в УРСР упродовж 1960 – 1980-х рр. у вітчизняній і зарубіжній історіографії, розкрито вплив русифікації на соціокультурне життя та ідентичність населення, здійснено аналіз законодавчої і нормативно-правової бази, яка врегульовувала мовне питання. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена переосмисленням багатьох історичних фактів минулих років з огляду на специфіку сучасного етапу розвитку України. Завдяки відкритому доступу до раніше засекречених архівних документів з’явилася необхідність у детальнішому та ґрунтовнішому вивченні чинників, які сприяли впровадженню російської мови в усі сфери українського соціуму. Радянська мовна політика 1960 – 1980-х рр. зумовлювала зміну ідентичності населення України, її гібридизацію чи повноцінну асиміляцію та суттєво вплинула на сучасні етнонаціональні й мовні процеси. Ця політика була прихована в низці негласних вказівок, завданням яких було змішування націй, а також тотальна русифікація суспільства. До того ж низка нормативних актів лише засвідчувала наміри компартійного керівництва русифікувати українське суспільство. Наслідки цієї політики відчутні й нині. Дослідження русифікації стало одним із важливих об’єктів наукового пошуку істориків у 1990-х – на початку 2000-х рр. Учені, застосовуючи критичний підхід, переосмислювали радянську мовну й національну політику і надали власну оцінку зазначеному явищу. Із цієї проблематики частина питань все ж лишається відкритою, особливо стосовно впливу русифікації на національну ідентичність населення радянської України в регіональному розрізі, а також на соціокультурне життя суспільства та зміну світоглядних орієнтирів. Сучасні події актуалізували цю тематику, оскільки мовне питання було ключовим в обґрунтуванні російської агресії кремлівськими пропагандистами. Детальне вивчення мовного питання в 1960 – 1980-х рр. у соціокультурному вимірі важливе для розуміння сучасних проблем української єдності. У цей період відбулося формування нового денаціоналізованого покоління, яке не сприймало української самобутності й усвідомлювало себе частиною радянського суспільства чи росіянами. Це сприяло маргіналізації певних прошарків населення. Сьогодні важливо зрозуміти ці процеси, віднайти причиново-наслідкові зв’язки із сучасністю і сформувати концептуальні засади збалансованої мовної політики. Наукова новизна. Дисертаційна робота є першим дослідженням, у якому завдяки комплексному міждисциплінарному підходу здійснено спробу з’ясувати тенденції зміни ідентичності населення під впливом радянської політики русифікації в 1960 – 1980-х рр. Презентовано переосмислення наслідків мовних процесів періоду застою для сучасного українського державотворення. У результаті здійсненого дослідження вперше: - на основі міждисциплінарного підходу з’ясовано взаємозв’язок між русифікацією суспільства і зміною національної ідентичності чи її гібридизацією; - виявлено місце російської мови у зміні світогляду і формуванні пропагандистських матеріалів у ЗМІ; - детально проаналізовано нові дослідження зарубіжних науковців, присвячені русифікації та асиміляції, і введено результати їхніх праць до сучасного дискурсу із цієї проблематики. Доповнено: - наявні результати досліджень щодо наслідків радянської мовної політики для сучасного державотворення України; - твердження вітчизняних науковців щодо способів і методів русифікації суспільства; - наукове осмислення ідеологічної ролі російської мови у процесах формування єдиної спільності – «радянського народу», а також висновки науковців щодо місця інших мов у радянському суспільстві. Набули подальшого розвитку: - дослідження радянської національної політики та етнонаціональних відносин у другій половині ХХ ст.; - оцінкові положення щодо становища української мови в радянських реаліях періоду застою; - вивчення етнонаціональних і мовних процесів минулого, їхні тенденції розвитку під впливом адміністративно-командної системи управління; - історичні особливості соціокультурного життя в умовах панування радянського авторитарного режиму.