Проховник П. М. Міжнародне військове співробітництво Збройних Сил України в роки російської агресії (2014 – 2021 рр.): історичний контекст

Зацікавленість професійних істориків міжнародним військовим співробітництвом Збройних Сил України як науковою проблемою – викликана обставинами сучасної російсько-української війни. Воєнна агресія росії проти нашої держави, яка розпочалася у лютому 2014 року і призвела до анексії Криму та окупації частини території східних українських областей, суттєво активізувала міжнародне військове співробітництво України. Засудження світовою громадськістю брутального порушення системи міжнародної безпеки в Європі, реальна загроза поширення подальшої російської експансії на континент підштовхнули уряди багатьох країн світу до надання військової допомоги жертві агресії – Україні. Цей процес відбувався, в основному, шляхом укладення двосторонніх домовленостей з окремими країнами-членами НАТО: США, Канадою, Великою Британією, Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та іншими державами. Загальний висновок дисертаційного дослідження акцентує увагу на тому, що саме міжнародне військове співробітництво під час російсько-української війни є локомотивом руху України до членства в Північноатлантичному альянсі та до входження країни в ЄС; що міжнародне військове співробітництво є вагомим фактором у досягненні майбутньої Перемоги ЗС України над російським агресором. Ключові слова: міжнародне військове співробітництво, російсько-українська війна, ЗС України, міжнародні військові навчання, міжнародні тренувальні місії, міжнародні операції з підтримання миру, російська агресія, Північноатлантичний альянс, бойові та оперативні спроможності, взаємосумісність.