У роботі досліджено формування мережі об’єктів харчування (ОХ) в житловій забудові від 1920-х років до сьогодення. Проаналізовано сучасний вітчизняний і закордонний досвід розміщення ОХ як складових будівель, так і в структурі міста. Виявлені нові для України типи й формати закладів харчування, на основі чого поточнено і доповнено чинні класифікації. Розроблена методика, визначені головні принципи та надані рекомендації щодо формування мережі ОХ.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання роботи, сформульовано об’єкт та предмет дослідження, зазначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Огляд літератури та стан дослідженості питання» проаналізована джерельна база дослідження, визначені питання, які потребують додаткового вивчення, здійснений історичний аналіз нормативно-законодавчої бази, що стосується закладів харчування та їх розміщення в місті та проведений аналіз закордонного і вітчизняного досвіду щодо розміщення закладів харчування в містобудівній структурі. Визначена методика даного дослідження.
У другому розділі «Розвиток мережі об’єктів харчування в житловій забудові» розглянуто історичний розвиток ОХ та їх розміщення в містобудівних системах СРСР і України, відповідно до ступеневих систем обслуговування. Досліджено сучасний стан розміщення ОХ у зонах житлової забудови м. Києва, в результаті чого були виявлені типологічні особливості наявних ОХ.
Скориговано існуючі класифікації ЗХ та їх розміщення. Надано визначення нових типів ЗХ, які до цього часу не були поширені в Україні. Запропоновано замінити менш вживані та застарілі терміни на більш сучасні. Запропоновано доповнити чинну класифікацію ЗРГ (ДСТУ 4281:2004) виявленими типами ЗХ. Розроблена класифікація містить розподіл ЗХ на типи, що формують мережу. Типи ОХ поділяються на категорії та підкатегорії, які відповідають повсякденному і періодичному обслуговуванню на рівнях мікрорайону і житлового району відповідно. За часом перебування і обслуговування ОХ поділяються на швидкі, дозвіллєві та змішані. Класифікація Уреньова В.П., лягла в основу класифікації архітектурно-просторового розміщення ОХ у будинку. Розроблена класифікація розміщення ОХ в місті.
У третьому розділі «Умови формування мережі об’єктів харчування» досліджені потреби населення, фактори та умови й сучасні проблеми, під дією яких відбувається становлення та розвиток мережі об’єктів харчування для забезпечення комфортного середовища життєдіяльності людини.
У четвертому розділі «Методика формування мережі об’єктів харчування в житловій забудові» розроблена теоретична модель мережі ОХ, запропонована методика розрахунку радіусів пішої доступності ОХ, розроблений алгоритм впровадження нових ОХ в житлову забудову та алгоритм формування мережі ОХ, визначені принципи та надані рекомендації формування мережі ОХ в житловій забудові.
Виявлено принципову різницю між поняттями «система» та «мережа».
Встановлено, що обираючи ОХ, людина зважує на критерії доцільності його відвідування: наявного часу, відстані, кухні, ціни, екзотичності розташування, екзотичності типу, формату, інтер’єрного рішення. Визначено, що на радіус обслуговування ОХ мають вплив види відвідування закладу: випадкове, заплановане, цілеспрямоване.
Запропонований розрахунок радіусів обслуговування ОХ різних видів враховує коефіцієнти, які виведені за критеріями впливу на вибір ОХ споживачем в житловому районі: дозвіллєвість, екзотичність закладу, екзотичність розміщення. Наведені приклади розрахунку радіусів та зон обслуговування ОХ показали, що останні є найбільш достовірним способом перевірки забезпеченості житлової забудови ОХ.
Розроблено алгоритм дій архітектора-містобудівельника у разі необхідності розміщення ОХ у житловій забудові та створення мережі ОХ, задля забезпечення її мешканців пішою доступністю до максимальної кількості типів та видів ОХ на прикладі розглянутих ймовірних ситуацій. Розв’язання трьох задач складається з підготовчого, серединного та завершального етапів. Даний алгоритм в містобудівній системі об’єднує економічні інтереси власника ОХ та мешканців району, враховуючи пішу доступність до ОХ різних типів.